ЖИТТЯ

«Це кафе не для таких, як ця стара. Таким місце в пiдвалах і біля cмiтнuкiв, а не у пристойному закладі», – викрикнув адміністратор

За останній рік я стала дуже втомлюватися на роботі, уже й роки не ті. Коли після роботи поверталася додому, збагнула, що сил готувати вечерю уже немає. Та й продукти вдома закінчилися. Подумавши, вирішила замовити вечерю у кафе дорогою додому. Я знала, що там готують дуже смачні деруни, які ми з чоловіком обожнювали. Коли зайшла, побачила, що відвідувачів мало й зраділа, що не доведеться довго чекати замовлення. Переді мною в черзі стояла старенька бабуся, одягнена в брудний старий одяг. Здавалося, вона з минулого століття. Але було зрозуміло, що жінка просто намагається вижити на свою мінімальну пенсію. Жінка тремтіла від холоду. Здається, вона була холодна й голодна.

Вона попросила офіціантку єдину чашку гарячого чаю, бо відчувала, як охолола в морозну погоду. Хотілося просто відпочити й зігрітися, бо сил іти додому вона поки не мала. Офіціантка глянула спідлоба своїм суворим  й незадоволеним поглядом. Мені здавалося, що бабусю зараз просто викинуть на вулицю. Та дівчина очевидно пожаліла стареньку, принесла чай і ароматні бублики коштом закладу. До того, вона ще й дала пакуночок із булками додому.

Поряд зі мною стояв чоловік років сорока п’яти, якого дуже обурила дана ситуація. Він став голосно розмовляти промовляючи, що це кафе не для таких, «як ця стара». «Таким місце в підвалах і біля смітників, а не у пристойному закладі», – різко додав він.

Реклама

На жаль, мені було дуже неприємно чути такі слова, і я почала захищати нещасну стареньку. У кафе здійнявся галас, згодом з’явився адміністратор і попросив цю жінку звільнити заклад, мовляв, що їм не потрібний зайвий шум і зіпсована репутація через таких клієнтів.

Я була дуже розлючена почутим і побаченим. Захищаючи бідолашну пенсіонерку, яка ледь стримувала сльози, я попросила покликати директора закладу. Він одразу ж підійшов, зрозумів ситуацію й запросив стареньку присісти за найкращий столик залу. Він похвалив офіціанта, а адміністратора вирішив звільнити.

Я з радості забрала своє замовлення й пішла тішити свого дідуся смачними дерунами…. Радію, що є на світі ще хороші люди…

Реклама

Також цiкаво:

Close