Це не твоя квартира, тому плати оренду!

– Уяви собі, два тижні до весілля, а ми вже й не знаємо, чи воно буде! Зять нам почав такі концерти влаштовувати, що і смішно, і грішно. Все це йде до того, що вони розлучаться ще до одруження, лише доньчиних нервів шкода.

– А яка причина тих концертів хоча б?

– Ой, через наш з чоловіком подарунок… Ми подумали й вирішили, що хочемо доньці все найкраще дати. Дачу продали, всі запаси вишкребли і їм квартиру подарували, записали на доньку, як-не-як, але ж яка різниця на кого, житимуть там разом.

– Ну, все так і має бути.

– Ну, і ми з чоловіком так само подумали. Звісно, грошей на меблі туди нам уже не вистачило, тому їм самостійно прийдеться туди все купувати, але за рік-два вони вже й все зроблять. Але ми подумали. Чого відтягувати? Сказали зятеві і його батькам хай купить все необхідне і зразу можуть починати жити, а він нам сказав, що не буде туди нічого купувати. А причина у тому, за його словами, що йому нам нічого не належить. Потім якось ми уже майже дійшли до компромісу, але ж там ще потрібно сантехніку ставити й тоді він зовсім почав в істерики впадати.

– А чому вже?

– Мов квартира не його, то навіщо він має витрачатися, але ж там і жити не можна буде, якщо всього цього не зробиш, а у нас грошей більше не має!

Ольга Іванівна лише скрутно хитала головою. Вона не розуміла зятя, який працює на хорошу фірму, має велику зарплату, нову машину та наймодніший телефон, а на ремонт у квартирі, де він житиме – гроші шкодує.

– Кінець-кінцем сказав, що ці гроші краще витратить на те, щоб їх відкласти на власне житло, бо боїться одного дня залишитися на вулиці. Нас це з чоловіком так роздратувало, що він уже поставив зятя перед фактом, що раз для нього ця квартира чужа, то нехай оренду платить. А найсмішніше те, що він погодився, що буде платити по 4 тисячі щомісяця, а так мало тому, що жити там не можливо.

– Який жах! А донька, як до цього всього ставиться?

– Ой, та вона собі місця не знаходить, постійно плаче, не знає, куди себе подіти, говорить, що вже готова жити деінде, аби вони лише не сварилися. І я її розуміє, вона кохає, а от його ні. Якщо він зараз не хоче вкладатися у їхній сімейний добробут, то чого далі чекати? Вони ще не встигли одружитися, а він вже думає про те, як ділитимуть майно, коли розлучаться.

Чи згідні ви з тим, що зять повинен вкладатися у чуже житло, якщо хоче там жити та будувати сім’ю? Чи ви підтримуєте, що краще ці гроші вкласти у своє власне житло? Кого б ви підтримали у цій непростій ситуації?