ЖИТТЯ

Ця зустріч надовго запам’ятається бандитам, які перестріли мене тієї ночі!

Виявилось, що Джек не тільки класний друг, а й хороший охоронець…

Ми всією сім’єю чекали цієї події, як свята, адже нарешті у нашій сім’ї з’явиться пес! Ми вже йому й ім’я вибрали та особистий паспорт приготували, де його повне ім’я (але його я краще не називатиму, бо ви все одно його забудете, тому просто напишу, що називали ми його Джеком, але нерідко ми його звали й сином.

Реклама

Й одного вечора наш синочок почав скавулить сильно, ми з чоловіком відразу зрозуміли, що у нього діарея. Чоловік поки читав дітям казку на ніч заснув поруч з ними, я вже не хотіла його тривожити й вирішила, що прогуляюсь з псом на самоті.

Реклама

Була вже майже 12 ночі, тому я вирішила, що вийду з ним без повідця. Ще не дійшовши до парку, мій пес кулею туди скочив й приховався, щоб нарешті очистити свій кишківник, а я продовжила спокійно прогулюватися парком, доки не почула ззаду грубі чоловічі голоси.

– О це так нам подарунок Дід Мороз приніс! Ти глянь, яка вона гарненька, чистенька, а личко, яке миле! Я з такою, напевно, останній раз ще в юності…

– Та зачекай ти, вона мені теж сподобалась, може, це моя здобич?

Я розуміла до чого йде ця розмова й не очікуючи її продовження голосно крикнула: «Синочок! Джек! Бігом до мене! М’ясо!»

– Уяви собі вона ще й темною ніччю з сином гуляє!

– Ти даремно свого Джека не клич, щоб не трамува…

doggy-boom.ru

Не встиг той чоловік договорити, як з кущів вискочив величезний собака, десь 80 сантиметрів на зріст, який так і пашів силою та енергією. Першому чоловіку він роздер ногу до крові, що той не міг встати, а другого міцно тримав лапами й вкусив за попу, я відразу побігла додому, щоб у поліцію телефонувати, бо телефона з собою, навіть, не брала.

Доки я повернулась по собаку, то поліція стояла й нічого не робила, я підходжу, а вони мені звітуються, як головному командиру: «Ми до вашої собаки кажемо «фу-фу», а вона навіть вусом не поведе, стоїть на своєму, тримає лапами того чоловіка і все, тому й чекаємо вас, того, якому ногу прокусили вже арештовано, а от цього відібрати ніяк не можемо!».

Я розсміялась і щасливо промовила «Виплюнь», й собака, як ні в чому не бувало відпустив чоловіка. Як-не-як, недаремно ми з чоловіком скільки дресували його й свої команди вигадали, щоб ніхто, крім нас їх не знав. От і «м’ясо» знадобилось, щоб чоловіки не зрозуміли, що це «фас».

Та й вчили ми його, щоб завжди гриз ноги, або дупу. Боляче і неприємно, зате людина, яка насмілилась на нас напасти живою буде.

Як вам таке дресування собак?

Реклама

Також цiкаво:

Close