«Ти повинна зробити @борт! Досить же маргіналів наплодила, все одно нічого тямущ0го не виросло! Могла б хоча б допомогти моїх дітей на ноги поставити, вони хоч у мене талановиті!»

Олю, сестру мого чоловіка, я завжди сприймала, як хорошу подругу. Я радо запрошувала її на всі святкування разом з дітьми й завжди наголошувала, що вона може приходити без подарунків, адже розуміла, що у неї не просте фінансове становище.

Окрім цього, я завжди намагалась їй допомагати. Мої діти були на рік-два старші за її, тому всі хороші речі, з яких діти виростали, я віддавала племінникам. Деякі з них одягалися всього кілька раз.

І ось зовсім недавно я дізналась про свою третю вагітність. Перед тим, як розповісти всій родині, я вирішила поділитися з Олею, адже вона моя подруга, й у нас були досить близькі стосунки. Я ще ніколи так не помилялась, як тоді, коли думала про наші стосунки. Кілька фраз перекреслили усе те добре ставлення до неї, яке панувало роками.

Тільки вона почула новину про мою вагітність, першою її фразою була: «Ти повинна зробити @борт! Досить же маргіналів наплодила, все одно нічого тямущого не виросло! Могла б хоча б допомогти моїх дітей на ноги поставити, вони хоч у мене талановиті!».

Після цього я просто поклала слухавку, але її це ніяк не зупинило. Наступні кілька місяців вона продовжувала мені телефонувати й говорити про те, що всі мої діти погані, а на її потрібно покладати останні надії.

Вирішальною краплею у цьому всьому став дзвінок за день до Дня знань, де вона повідомила мені, що я мушу привезти її шкільний костюм для її сина першокласника. Я спробувала їй пояснити, що наш син носив його цілий рік і виглядає він не дуже симпатично, проте піджак я можу їй віддати, але якщо вона сама приїде його забрати. Тоді я знову почала слухати про те, що вона на мене надіялась, а я її підвела, і що тепер через мене племіннику немає чого одягнути. А купити щось у неї грошей немає.

І тут нарешті мені стало все ясно. Спілкування зі мною для неї завжди було просто вигідним. Вона ніколи не запитувала, як я, як справи у моїх дітей, завжди говорила лише про свої проблеми й вимагала, щоб ми з чоловіком їй допомагали, хоча у неї є чоловік, який заробляє не гірше мого, та й свекруха їм завжди більше допомагає, тому я не розумію, чому ж у них вічно немає грошей.

Після цього я обірвала будь-які зв’язки з сестрою чоловіка, проте зробити це було не так легко. Як-не-як, я довгі роки вважала її своєю близькою подругою.