У 21 рік я завагітніла та вийшла заміж. Моя свекруха мене нeзлюбилa з першого погляду. Спочатку ми жили в неї, але потім почали винаймати квартиру, але вона «дiстала» нас і там!

Родом я з невеликого селища. Навчатися поїхала до обласного центру. Там і зустріла перше кохання. Наші стосунки переросли в щось серйозне. Невдовзі я завагітніла. Сергій, як порядний чоловік, відразу запропонував мені вийти за нього заміж. Я була щаслива, адже ми створили справжню сім’ю. Та моя свекруха вважала, що я спoкусила її сина та ледве не силою змyсила одружитися, і саме тому вона вирішила його від мене врятувати!

Я часто чула історії про жахливих свекрух, іноді мені щось подібне розповідали подруги, які були трохи старшими за мене та заміжніми. Я думала, що все це вигадки або перебільшення. І тим паче я не думала, що зі мною станеться щось подібне. Я вважала, що зможу стати ідеальною невісткою. Родом я з села, але я ніколи цього не соромилася, адже навпаки – я хазяйновита, умію все робити по дому й навіть більше, обожнюю чистоту та порядок, готую смачно, а що ще треба?

З Сергієм ми познайомилися, коли я була на другому курсі. На травневі свята зібралася велика компанія, друзі друзів, ну ви знаєте, як буває. Гарний, високий молодик мені відразу ж припав до смаку. Нас познайомила подруга. Згодом ми обмінялися номерами телефонів, потім декілька разів зустрілися за кавою, а потім і стосунки почали.

Я була закохана в Сергія просто до нестями. Мені він видавався ідеальним. Сам він також був налаштований серйозно. Тож коли я завагітніла на четвертому курсі, він відразу запропонував мені одружитися.

Сергій тоді вже закінчив університет та працював, я ще завершувала навчання, тож ми скромно розписалися та посиділи в кафе з моїми батьками, його мамою та декількома нашими друзями. Звичайно, медового місяця в нас не було. Ми стали жити разом зі свекрухою, бо в неї була велика трикімнатна квартира. Сергій сказав, що так ми швидше назбираємо на власне житло.

Після переселення до свекрухи я намагалася виконувати всю хатню роботу, слідкувати за чистотою та порядком завжди. Загалом, сподівалася, що так зможу їй сподобатися. Та дуже скоро я зрозуміла, що свекруха мені не рада. Їй не подобалося як і що я роблю, вона робила мені зауваження з найменшого приводу: то я голосно з подругою розмовляю, то телевізор довго дивлюся, то взагалі – багато їм. Коли ми залишалися наодинці, то свекруха розмовляла зі мною ще гірше, вона натякала, що я спокусила її сина та спеціально завагітніла, щоб швидше вийти заміж та отримати прописку в місті! Звичайно, при чоловікові вона вдавала, що ставиться до мене добре.

Згодом свекруха почала натякати чоловікові, що я не така, якою йому здаюся, що я погана господиня, і що майбутній дитині буде погано з такою матір’ю. Згодом ми з’їхали та почали винаймати квартиру. Та й тоді свекруха нас не залишила у спокої.

Свекруха приїжджала до нас кожні вихідні та проводила перевірки як справжній ревізор! Вона дорікала мені, що я не так прибираю, неправильно складаю речі, не так годую дитину, й навіть памперс не так міняю! Чоловік говорив, щоб я просто не зважала, та я не могла так жити!

Згодом свекруха обрала іншу тактику. Почала говорити, що її сину доводиться занадто багато працювати, а дитині вже рік, і я маю вийти на роботу. Я була проти, але свекруха таки домоглася свого – я пішла працювати, а син залишався в цей час з нею, хоча йому було всього півтора року. Через декілька місяців свекруха сказала, що їй тяжко доглядати малу дитину, і щоб ми віддали сина в садок або шукали няню! Хоча це була її ідея, щоб я вийшла на роботу. Але нам пощастило: нас взяли в садочок.

Свекруха все ще приходила до нас кожної суботи з перевірками, а потім знайшла іншу тактику, як принизити мене та посварити з чоловіком. Вона почала говорити своєму сину, що я йому зраджую! Начебто з роботи мене проводжає якийсь чоловік, і якась її подруга мене бачила з ним в ресторані. Спочатку чоловік не зважав на ці розповіді, а потім почав за мною слідкувати!

Цього я вже не витримала. Я подала на розлучення. Мені з сином довелося повертатися в рідне село, але нарешті мене ніхто не турбував, і я була спокійною! Я швидко влаштувала дитину в садочок, адже саме там працювала моя мама, та знайшла роботу, не за спеціальністю, але зарплати нам з сином вистачає. Тепер мені ніхто не влаштовує перевірки й не «виносить» мозок, і я знову зажила як нормальна людина! А чоловік повернувся до своєї мами, вона таки домоглася свого.