ЖИТТЯ

У 50 років я маю почати нове життя після того, як залишилась з нічим!

Мені було 50 років, коли чоловік пішов від мене. Я залишилась повністю сама після 25 років спільного життя та виховання доньки, яка вже почала будувати власну сім’ю.

Я ніяк не очікувала, що таке може статися. Звісно, ми з чоловіком не були ідеальною парою, бували й сварки, але це ніяк на нас погано не вплинуло, завжди мирилися. Навіть, коли чоловіка з роботи вигнали, я його підтримувала і ні слова поганого не сказала. А потім він знайшов іншу роботу з відрядженнями, та з цього моменту все змінилось.

Мені не дуже хотілося, щоб чоловік кудись їздив, але він мене втішав, то це ніяк не вплине на наші стосунки та й зарплата у нього збільшилась, тому з часом я змирилась. Ми трохи відкладали гроші для доньки, вона вже одружилась і почала жити на орендованій квартирі, то ми хотіли допомогти їм купити щось своє. Весь це час я ні про що не здогадувалась, доки одного дня чоловік не повернувся з відрядження та не покликав мене на серйозну розмову.

Реклама

– Я давно хотів з тобою про це поговорити та нарешті наважився. Ми з тобою дорослі люди, тому обійдімось без скандалів. Я закохався в іншу жінку, певний час у нас з нею був роман. Я думав, що це тимчасово і не хотів від тебе йти. Проте тепер я зобов’язаний це зробити. Моя Алла вагітна, четвертий місяць, ми будемо народжувати. Сама розумієш, що це моя дитина, і я не можу просто так все покинути. Наша донька уже доросла, я від неї не відмовляюсь, буду допомагати. А ти мене пробач, якщо зможеш…

ru.depositphotos.com

Я сиділа мовчки й не могла нічого зрозуміти. Щойно я дізналась про зраду людини, яку довгі роки поважала та любила, якому довіряла більше, ніж собі, і якому була готова віддати все до останньої копійки.

– Я лише хочу знати, це твоя перша зрада? – запитала я, а він не став відповідати, лише опустив погляд. – Що ж, зрозуміло… А які у вас далі плани? – запитала я, намагаючись зберігати світлий розум і не плакати.

– Ми залишимось у тому місті, де живе вона. Там я просто переведусь з цієї роботи, житимемо ми у неї.

Потім він мені пояснив, що дає мені два тижні, щоб я зібрала речі й знайшла нове житло. Отак в один момент я опинилась без чоловіка та квартири. А все через те, що ця квартира належала його мамі, вона нам дала у ній жити, тому що сама жила з новим чоловіком. Я ніколи не була прописана у цій квартирі, тому і претендувати на неї не могла. Повертатися мені було нікуди, у квартирі батьків жила сестра з чоловіком та дітьми, а донька сама жила на орендованій квартирі. Не про таку старість я мріяла…

У мене не було нічого, а всі мої щасливі спогади залишилися у тій квартирі. Зараз я орендувала кімнату у милої бабусі, продовжую ходити на роботу і намагаюсь прийти у себе після всього, що трапилось, але чи зможу я почати спочатку у 50 років?

Реклама

Також цiкаво:

Close