«У мене є свої права! Ви не п0винні їх п0рушувати, бо я – особистість! Нам розказували, що я і п0ліцію можу викликати в різних випадках!» – 3аявила донька

Надворі було вітряно та холодно. Батьки повернулися з роботи, а десятилітня Оля – зі школи. В таку погоду тільки сидіти у кріслі, загорнувшись у ковдру, та пити чай. Та всі пішли займатися справами.

Мама готувала вечерю на кухні, тато лагодив зламаний табурет. А Оля робила уроки.

– Сідайте мерщій до столу! – покликала мама своїх рідних. – Вечеряти будемо.

Вона поставила на стіл запечену качку з картоплею. Кожному у миску насипала салат.

Оля мовчки з’їла декілька шматочків вечері, а потім раптово запитала батьків:

– А ви знаєте, що в мене є свої права?

– Звісно, знаємо, донько. – відповів батько.

– Сьогодні до нас у школу приходив дільничий інспектор. Ви нам пояснив, що у кожного з нас є свої права. Я зрозуміла, що я, хоч і неповнолітня ще, а теж особистість. А ви частенько посягаєте на мій особистий простір.

– Олю, а в чому це проявляється? – поцікавилася мама.

– Ну, як у чому? Змушуєте виконувати деяку роботу в домі. Але я цього робити не хочу. Я бажаю пограти в телефоні, а ви говорите що, я повинна йти вчити уроки. А я маю право на свій вибір і тому можу продовжувати грати в ігри. Я можу робити те, що хочу я.

Коли всі повечеряли, донька пішла до своєї кімнати. Повернулася вона через 20 хвилин. У її руках був аркуш зошита, на якому було щось написано.

– Прочитай, будь ласка. – дала Оля листок мамі.

– А це що?

– Моя платня за роботу.

Мама почала читати:

– Прибирання у квартирі – 50 грн, миття посуду – 40 грн, вигул собаки – 20 грн, поливання квітів – 10 грн.

– Добре, донько. А в мене є якісь права?

– Звісно ж є, ти ж доросла.

– Тоді і я напишу листа.

Мама щось довго писала, тихенько сміючись собі під ніс. А потім вручила доньці записку з наступним текстом:

«Перші безсонні ночі, тривога, страх за дитину, прорізування зубів. Перші кроки, навчання тримати ложечку та чашку,  безкінечні хвилювання. Безліч лікарняних, лікування дитини. Купання, харчування, миття посуду, прибирання горщика після доньки, прання, прасування, обробка унітазу, раковини. Організація відпочинку та дозвілля, дні народження, веселощі, свята, допомога з уроками, відвідування батьківських зборів. І все це безкоштовно. Причина одна – я тебе люблю!»

Оля вдумливо читала лист мами. На її очах навіть сльоза забриніла. Вона підійшла до неньки, взяла свій аркуш, порвала його та викинула у смітник. А потім обійняла маму і тихенько сказала:

– Мамочко, пішли вже відпочивати. Бо сьогодні день важкий. Дурниці всякі в голову лізуть. Пішли краще побесідуємо про щось хороше перед сном!