У нас завжди була дуже дружня родина. Я вважав, що мені пощастило. Та як тільки я сказав, що більше не буду допомагати сестрі виплачувати кредит, батьки та вона сама від мене відвернулися!

Зараз мені 28 років. У мене є власна квартира, нещодавно я взяв машину в кредит. Також я нарешті зустрів гарну дівчину, з якою мрію провести життя. Але є одне «але»… Понад рік батьки та сестра зовсім не спілкуються зі мною. А все через гроші!

Я завжди був дуже цілеспрямованим. Тому коли після закінчення університету знайшов гарну роботу, почав відразу робити все, щоб мене підвищили. У 24 в мене вже була гарна посада та висока зарплатня. Саме тоді моя сестра закінчила школу та повинна була вступати в університет.

Сестра обрала один із кращих вишів столиці, та вступити на бюджет не змогла. Батьки дуже хотіли оплатити їй навчання, тому взяли кредит відразу на всі шість років, адже сестра хотіла закінчити магістратуру.

Оскільки в мене була гарна зарплатня, я вирішив, що допоможу батькам платити кредит. Згодом вийшло так, що саме я регулярно оплачував внески. Я думав, батьки будуть мені вдячні, та потім я зрозумів, що вони згодом просто звикли до цього.

Батьки ж розпочали ремонт у квартирі. З цим я також їм допомагав. Та мені доводилося дуже економити, адже я почав відкладати гроші на власну квартиру.

У минулому році я спромігся нарешті назбирати потрібну суму, щоб придбати однокімнатну квартиру на окраїні міста. Та я радів і цьому. Також я вирішив придбати машину, щоб зручніше було добиратися на роботу. Звичайно, стільки коштів у мене не було, я взяв кредит.

Я запросив батьків та сестру на новосілля. Вони всі начебто раділи за мене, але не дуже. Я сказав, що ще й придбав машину в кредит, тому більше не зможу платити за навчання сестри. І тут почалося.

Сестра кричала, що я егоїст, батьки, що вони не зможуть виплачувати за навчання, адже ще не закінчили ремонт, а я їм більше не допомагаю. Сестра вимагала, щоб я продовжував платити. Я намагався донести свою думку, що сестра вже доросла й на третьому курсі може піти працювати, а батьки спокійно дороблювали ремонт. Але мене ніхто не хотів слухати. Згодом батьки та сестра просто пішли. З того часу вони зі мною не спілкуються.

Зараз я вже понад пів року зустрічаюся з гарною дівчиною. Я думаю скоро зробити їй пропозицію. Мені дуже б хотілося познайомити її з батьками, хочеться, щоб вони за мене пораділи.

Як виправити ситуацію та помиритися з усіма? Може, у когось є порада?