Марина більшу частину свого дитинства проводила в бабусі, тому що батьки працювали за кордоном, аби зaбecпeчити єдину доньку всім, що їй потрібно. Тому вихованням займалась улюблена бабуся. Саме вона навчила Марину підтримувати порядок в домі, смачно готувати і поважати старших (особливо батьків та родичів).
Марина дуже любила бабусю, тому слухалась її у всьому. І подорослішавши, дівчина дотримувалась всього, чого вона її навчила. Але дівчина навіть не підозрювала, як складно це може бути.
П’ять років тому Марина вийшла заміж за Михайла. І через кілька років вони переїхали у своє власне житло. Чоловік втратив маму ще в дитинстві, тому його виховував лише батько. Знаючи це, Марина з особливою повагою ставилась до Івана Миколайовича. Але з його боку постійно відчувалась напруга, або краще сказати – контроль. Свекор часто приходив в гості до подружжя і постійно знаходив, за що дорікати невістці. Але найгірше те, що він це робив у присутності Михайла. Іван Миколайович ніби навмисно вишукував недоліки, щоб осоромити Марину. Перевіряв чи добре вимитий посуд, чи свіжі продукти в холодильнику, чи правильно застелене ліжко.
Марина змушена була терпіти таке ставлення до себе, тому що дуже кохала чоловіка і не хотіла його засмучувати чи робити йому боляче. Але вона не розуміла, чому свекор не скаже про недоліки їй особисто, а робить це в присутності сина, ніби дорікаючи, яку погану господиню він взяв в дружини. Вона ще змалечку від бабусі дізналась про всі особливості прибирання, аби вдома були чистота і порядок. Щоб не було безладу, вона навіть привчила чоловіка тримати порядок на своєму робочому столі та полицях, а також прибирати за собою одяг: чистий – в шафу, а брудний – в корзину у ванній кімнаті.
З народженням сина, Марина в декреті почала випікати десерти на продаж. З того моменту Іван Миколайович почав знаходити недоліки ще й у її випічці: то форма дивна, то прикрасила недоречно і т.д. А одного разу коли дівчина повернулась додому з прогулянки з сином, то помітила що свекор щось робив у ванній кімнаті (ніби-то шукав якийсь миючий засіб).
Дівчина не розуміє такої поведінки свекра. Адже в нього в самого вдома завжди безлад і неприбрано, а від неї він вимагає ідеальної чистоти. Ще й зауваження робить в присутності чоловіка. Коли Іван Миколайович приходить в гості, то з’являється таке відчуття, ніби до них завітав ревізор. Тому Марина постійно в напрузі під час його візитів.
В родині існує традиція – на сімейні свята збиратись разом. Коли вони зібрались минулого разу свекор поводився як завжди. Спочатку дорікав, що неправильно підібрані шпалери в дитячій, що штори у вітальні мають бути іншого кольору. А потім прирікався до страв: ніби-то курка пересмажена, а в десерті занадто багато крему.
Мама Марини помітила, що ці недоречні коментарі свекра засмучують дівчину. Після вечері вона покликала дівчину в кімнату, де донька розповіла про всі дорікання свекра. Мама вислухала, заспокоїла дівчину і сказала: “Намагайся не приймати ці слова близько до серця. Адже Івана Миколайовича вже не змінити, а стосунками з чоловіком треба цінувати та берегти”.
Марина подякувала мамі за мудру пораду, і коли гості вже розходились, то обійняла свекра та пообіцяла наступного разу приготувати святкову вечерю з урахуванням всіх його побажань.