Недавно одній жінці вся родина оголосила сімейний бoйкoт. А вся річ у тім, що їй довірили маленьку п’ятирічну бешкетну племінницю, з якою вона, спільної мови не знайшовши, вирішила діяти старими дідовими методами. Підготувала її ук0л у п0пу від скaжeнcтва за те, що мала нeriдниця нaвмисно прuдушувала її коту лапки двepима.
Всі знають, що маленька Оля росте ще тою пещеною негідницею, з якою рідна мама не у силах впоратися, тому нерідко вона голосить про те, що прихворіла і просить свою меншу сестру глядіти доньку. Не знаю, як з фізичним у неї здоров’ям, та психічне їй точно потрібно поправити, після спілкування з такою дитиною. Коли ще відправляють до баби з дідом, то вони худо-бідно дівчинку на путь істинний наставляють, а от тітку вона не любить, і їй найбільше капостить. Здається, та війна у них почалась ще з її народження…
Тітка, зазвичай, спішить відмовитися від прохання, та цього разу не змогла, надто сильно сестра просила, а більше й нікому було.
– Починалося все звично. Спочатку вона намагалась розбити мою улюблену вазу, а потім почала викидати речі з шафи. Не хотіла зі мною говорити, на всі спроби заборонити – язика мені тикала і тікала. У брудному взутті вона оббігала всю квартиру, встигла й на дивані, і на ліжку поскакати. Розбила мою улюблену чашку, а кричала так, що сусіди у двері стукали ледь не кожні десять хвилин. А потім прийнялась за мого кота, то за хвіст його тягала, а потім і зовсім почала йому лапки дверима придушувати. Після цього не витримала, схопила у руки шприц і зробила малій негідниці болючий укол від скаженства.
Після цього дівчинка заспокоїлась, сиділа тихо і чекала свою рятівницю-маму, якій потім розкаже, що з нею зла тітка робила, і як вона її ненавидить.
А потім мама усім родичам телефоном розповість, яка у них родичка дітоненависниця, і що потрібно її покарати сімейним бойкотом, щоб знала, що не можна дітей принижувати та ображати.
Звісно, я все тут можу зрозуміти, але які ж тоді методи застосовувати до пещених дітей, коли навіть уколи «від скаженства» – і ті тимчасові?
