Наша родина є дуже заможною. Хоч в сім’ї працює лишe моя дружина, нам повністю вистачає на життя, ми ні в чому собі не вiдмoвляємo. Адже в Ірини свій власний бізнес – ресторан в столиці. Тому ми можемо дозволити собі 2 машини, а наші діти навчаються в престижних ліцеях.
Але рідні та друзі тиснуть на мене, що я маю працювати й забезпечувати родину, а не моя дружина. Що все має бути навпаки: Ірина повинна підтримувати домашній затишок і виховувати дітей , а не я.
Але я не бачу сенсу в пошуках роботи. Адже ми маємо багато грошей з бізнесу дружини. А моя можлива заробітна плата буде як краплина в морі в нашому сімейному бюджеті.
Але одно дня друзі розповіли мені, що дуже часто бачать Ірину з іншим чоловіком. Ніби-то ледь не щодня вони разом обідають в її ресторані. Я не вірю в це, але й поговорити з нею на цю тему ніяк не наважусь. Адже вона завжди в хорошому настрої, приділяє час і дітям, і мені. Також часто їздимо кудись родиною, щоб провести весь день разом.
Крім того, я дуже боюсь, що якщо розпочну розмову на цю тему, то я просто можу втратити і її, і дітей. А я цього дуже не хочу. Адже від цього постраждають всі й, в першу чергу, діти. З батьками дружини я в хороших стосунках, вони мені як рідні. І саме завдяки її бізнесу ми можемо повністю забезпечити і їхнє життя.
Своїх батьків я втратив кілька років тому, турбувати батьків дружини нашими сімейними проблемами я не хочу. А друзі, знаючи про нашу ситуацію, лише докоряють мені. Адже якби вони були на моєму місці, то вже давно б щось змінили або розлучилися б.
Як мені бути? Де шукати підтримки? Адже я єдиною розмовою можу втратити власну сім’ю. А я не хочу лишитись сам!
