Коли тата не стало, то ми з братом домовилися, що відтепер за комунальні послуги будемо платити порівну, а мама нехай витрачає свою пенсію на щось інше. Хоч йому таке не дуже й подобалося, проте довелося погодитися.
Він вже давно був дорослий. Закінчив технічний коледж, мав якісь підробітки. Я довго наводила його на думку, що потрібно ділитися заробленими грошима з сім’єю. Адже він звик всю свою зарплатню витрачати на гульки та розваги, а як купити додому буханець хліба, то він одразу десь зникав. За їжу не платив, за комунальні також. А поки був тато, то батькам вистачало коштів самостійно за все платити та ще й годувати брата. Про себе я не кажу. Я тоді вже купувала продукти, допомагала мамі по господарству. А коли пішла на роботу, то й запропонувала поділити витрати порівну.
Так ми прожили пів року. Кожного разу гроші від брата доводилося забирати майже силою. Він ніяк не хотів платити за себе. Скільки ми з ним сварилися та гризлися. Та й мама завжди ставала на його сторону. Хотіла платити за нього. А мене від цього аж сіпало. Він дорослий чоловік. З дня на день приведе у квартиру жінку, а не може за себе заплатити.
Мої муки скінчилися, коли я вийшла заміж. Чоловік мав власну квартиру, й тому я переїхала до нього ще до весілля. Та гроші продовжила давати. Була така умова. Раз квартира залишиться нам обом, то й витрати на неї ми ділимо порівну. Така була ідеальна схема у моїй голові. Та мій брат бачив все по-іншому.
«В тебе ж є чоловік, тому ти повинна платити більше за комуналку квартири нашої мами!» – сказав він мені, коли я в черговий раз з ним сварилася за те, що він не оплатив рахунок за опалення. Краще б мій брат мовчав. Тут я не витримала. Він почув все, що я про нього думала. Я знала про те, що мама таємно від мене давала йому кошти, купувала для нього їжу за власні кошти. Та це вже була наглість. Мама знову стала на його бік. Тоді я вже не витримала. Як мене не було боляче в душі, але я того дня посварилася і з мамою. Я сказала їм, що відтепер вони самі по собі. Хай як хочуть, так і сплачують рахунки, якщо не вміють по нормальному. Після того ми не спілкували кілька місяців.
А вчора мама зателефонувала й почала плакати. У квартирі відключили світло. Скоро прийдуть відключати опалення. Два місяці брат ні за що не платив. А до того у квартирі ще й немає їжі. Це просто жах. Я не знаю, як впоратися з братом. А ви що порадите мені робити?
