У селі завжди важко втриматись на роботі й принести додому нормальну зарплатню. Багато селян шукають підробітки на чужині в Чехії, Польщі, Австрії… І Василь вирішив прислухатись до порад родичів, залишив господарство і дитину на жінку, і похапцем зібрався на заробітки. Зі своєю дружиною Катериною вони прожили вже понад 19 років.
Спочатку жили як молодята душа в душу, потім з’явився син Дмитро. Василь був люб’язний з дружиною, вчив сина як батько вчив його, завжди охоче вичікував, коли жінка приготує щось смачне на обід. Однак після того, як поїхав на заробітки, бувало й таке, що Василь й на півроку затримувався і не приїжджав. Після приїзду із заробітків відпочивав вдома якийсь день-два і знову їхав до Чехії. Іншого варіанту немає, тому ось так і тримали сім’ю на відстані.
Поки чоловік працював закордоном, Катерина займалася господарством. Вона була гарною господинею, постійно все у неї було у порядку: кури, свині, овес. Всю непосильну сільську працю взяла на себе, аби все було гаразд, й син ріс у достатку, а сусіди дивилися із заздрістю.
Кожну копійку, що Василь пересилав на карту чи через родичів передавав, Катерина не чіпала, спочатку збирала все до копійки. Все складала в одну шухляду і там тримала на майбутнє. Можливо тому й виглядала у свої 50 як старуха якась: худорлява, бліда й зморщена, та ще й начебто вся зжата. Проте вона вірила, що її Василь її й такою вподобає, тому не зважала.
Ощадлива Катя вкладала невелику частину грошей у розбудову села, щоб отримувати хороші прибутки, продовжила справу, яку ще її покійний батько був розпочав, але не встиг продумати всі деталі. Пізніше, як син Дмитро підріс, відправила його до університету розуму набиратись, а для навчання та ще й життя в місті теж потрібні були чималі кошти.
Всі ці роки Катерина потроху збирала гроші ще й на синові заручини. Ще зі школи Дмитро зустрічався з Вікторією. Невдовзі й довелось відкривати шухлядку – прийшли якось діти додому й сказали:
— Матусю, як батько приїде додому, то влаштуємо пишні сватання на радість рідні й всій околиці.
Василь з дружиною погодився в усьому, сильно перейматись сватаннями не став. Вже через кілька днів подружжя говорили з майбутніми родичами про свої наміри, обговорювали страви, місце, одяг. Весілля запланували святкувати аж після Пасхи, бо всі заробітчани в цей час вдома, і вся рідня буде присутня. Вирішили зробити величезне свято, на 200 людей, покликати усіх родичів і знайомих, у селі, щоб на тебе косо не дивились, то потрібно всіх запросити, щоб виявити повагу.
Василь після сватання знайшов собі нагоду і знову почав пакувати валізи, щоб їхати на заробітки, хоча б на кілька тижнів, хоча насправді такої потреби вже не було. Всі як один відмовляли його в цьому. Тим паче, що за останні роки дружина його й майже не бачила по-людськи.
Катерині нічого не залишалося робити, як допомогти йому зібратися. Не минуло і двох годин, як Катерина повернулась додому, щоб покласти документи в ящик і заодно глянути на заощаджені кошти. У якому щоці вона була, коли помітила, що там нічого не залишилось. Вона спітніла від жаху.
Зникло понад 10 тисяч євро — це стало для неї справжнім кошмаром. Вона ніяк не могла прийти в себе. Якщо подумати, то нікого чужого на своїй околиці вона не бачила, та й син вчиться в іншому місті. Невтямки, як це?
Катерина відразу до телефону і набирати номер чоловіка, щоб поділитись такою приголомшливою новиною. Але трубки ніхто не брав. Може, Василь на роботі? Не дочекавшись завершення робочого дня, Катерина відразу подзвонила його начальниці, яка керувала процесом роботи на складі, де він і працював. Врешті вдалось додзвонитися, але та розповіла їй новину, що приголомшила жінку — виявляється, що Василь не працює з нею вже декілька років. Вона вже нічого не розуміла? Може, це розіграш, адже все це просто абсурд? Спочатку гроші, тепер чоловік. Чому це сталося в одну мить! Катерина була прото шокована, у неї з’явились лише додаткові питання, на які вона ніяк не могла знайти відповіді.
Однак потім вона довідалась, у чому справа. Василь вийшов на контакт з дружиною через місяць і зізнався, що гроші з потайного місця поцупив саме він. Він почав жити з чоловіком, з яким вони вже кілька років товаришували. Він просив зрозуміти його та пробачити. Так само Василь подзвонив і синові — почав поступово все пояснювати, що так склалася його доля. Катерина запропонувала перенести весілля на рік, щоб оговтатись від почутого.
Дмитро спочатку не збагнув що трапилось, але потім оговтався і підтримав батька, хоча й сам був дуже ображений. Вони з Вікторією провели скромне весілля без родичів. Василь навіть на розпис не завітав.