Вчора ввечері, коли ми саме почали вечеряти – я ледь не подавилася їжею. Ох і не очікувала я почути таке від рідної дочки, в яку ми все життя вкладаємо усю свою любов і гроші. Ми собі з чоловіком багато в чому відмовляємо, лиш би Діана не почувалася обділеною.
А вона категорично заявила:
– Я більше не хочу з вами жити. Ви тягнете мене на дно! Ваша економія – це минуле століття.
Я не дуже зрозуміла хід думок доньки, але суть уловила. Вона постійно слухає в телефоні якісь не зрозумілі речі. У тих відео йдеться то про афірмації на день, про легке життя за кордоном. І все залежить в житті лише від того, що не потрібно економити, а слід насолоджуватиися життям і думати позитивно.
Ага, а працювати хто буде? Як відпочивати, якщо не заробляти? За що тоді жити? Та й не можна легковажно отримані гроші витратити за один день.
“Навчіться легше відпускати гроші” – так вони і так легко йдуть, просто тікають рікою. З теперішніми цінами і економити та відкладати уже складно та не реально.
Тоді я запитала в доньки:
– А де ж ти будеш жити?
Відповідь Діани мене просто шокувала, вона повідомила нам, що ми з чоловіком будемо жити на дачі. А вона залишається жити сама в нашій квартирі.
Ага, вже зараз. А чим буде платити за комунальні послуги і за що купуватиме їжу не подумала. Я не буду фінансувати такі вибрики доньки. Замала вона ще, щоб так нами дорослими людьми командувати.