Від заздр0щів брат мого чоловіка вигадав, що я йому 3раджувала з його найкращим другом

Разом з чоловіком ми живемо вже понад десять років. Маємо восьмирічного сина. Мій чоловік Олександр працює головним бухгалтером в центральному відділенні банку нашого міста. Посада доволі гарна, що відповідно впливає на його зарплатню та статус у суспільстві. Я працюю перукарем у власному салоні. Хоча це й важко назвати салоном. Разом з іншими дівчатами спільно орендуємо приміщення.

За стільки років нашого життя ми змогли власними силами без жодних кредитів купити собі квартиру та автомобіль. Але виявилося, що через рік наш залізний кінь перестав працювати, як потрібно. За останній місяць він більше провів часу в автосервісі, ніж в дорозі. Чоловік спочатку думав його ремонтувати, але, порадившись зі знайомими, вирішив, що краще купити новий, трошки дорогий, зате надійніший.

Своїми думками він поділився зі старшим братом, але той одразу втратив настрій, коли почув, що ми плануємо нову покупку. Сергій почав вести розмову про те, щоб брат не продавав автомобіль, а подарувати йому. Він вважає, що ми гроші гребемо лопатами.

Варто сказати, що брат мого чоловіка повна його протилежність. Коли Олександр ночами сидів та вчив екзамени до університету, то його брат постійно гуляв, коли Олександр працював на двох роботах, щоб отримати більшу зарплатню, то його брата перебивався від підробітку до підробітку, знаючи, що батьки завжди його нагодують та одягнуть. Він й досі мешкає разом з мамою Олександра. Я навіть впевнена, що вона віддає Сергію частину своєї пенсії. Він завжди був лінивий, не хотів зайвий раз підняти свою п’яту точку з крісла. Все, що його в житті цікавило, – це миска харчів та телевізор.

Мене не було вдома, коли вони вели розмову про автомобілі. Так слово за словом, брат мого чоловіка посварився з Олександром через те, що він не хоче зробити подарунок. Коли я підходила до під’їзду, то з дверей вибіг скаженого вигляду Сергій. Він навіть не привітався. Я й не впевнена, що він мене помітив.

Дома я дізналася про те, що між ними виникла суперечка. Звісно ж, я повністю підтримала свого чоловіка: як це так важко працювати й віддати чесно зароблене всяким неробам. Неважливо, що це рідня. Тоді ми вирішили, що це була одноразова акція, і брат скоро заспокоїться. Але незабаром він прийшов ніби миритися. Поки чоловіки розмовляли на кухні, я собі спокійно дивилася улюблене телешоу на комп’ютері. Аж тут я почула, що чоловік грубо та лайливо виганяє брата з квартири. Той навіть не встиг одягнути взуття, як Олександр виштовхав його в коридор. Я ще ніколи не бачила свого Сашка таким розлюченим. Звісно ж, що я запитала що сталося.

– Уявляєш, він почав вигадувати, що ти зраджуєш мені з моїм найкращим другом. Виявляється, в такий спосіб хотів отримати автомобіль. Не знаю, як би йому це допомогло, але він прийшов всі межі. Сьогодні зателефоную мамі та скажу, що більше не хочу з ним спілкуватися.

Я була шокована. Добре, що мій чоловік розумна людина й не повірив таким безглуздим вигадкам. А що б могло статися, якби в нього був інший характер? Відтоді я також більше не хочу спілкуватися з його братом. В моїх очах він впав дуже низько. Його вчинок не гідний справжнього чоловіка.
Невже через якийсь наполовину зламаний автомобіль можна намагатися зруйнувати родину рідного брата та оббрехати іншу людину.