Ми з дружиною живемо не дуже заможно. Нашій доньці Аллі уже дев’ятнадцять років. У неї була мрія – стати лікарем. Це співпало з нашими сподіваннями на перспективну кар’єру дочки.
Для цього ми робили все від нас можливе. Економили на всьому. Тому змогли оплатити навчання у медичному університеті. З гуртожитком не пощастило. Нам довелося орендувати квартиру для Алли, щоб вона мала змогу спокійно навчатися і комфортно себе почувати. Ми були готові жити скромно, аби тільки донька отримала вищу освіту.
Два місяці тому Алла повідомила нам, що зустрічається з хлопцем, якого звуть Віктор. Незабаром вона приїхала з ним до нас. Віктор нам сподобався. Він був вихованим та розумним молодим чоловіком. Донька сказала, що вони збираються жити разом.
Віктор переїхав до Алли в орендовану квартиру, а ми продовжуємо платити за неї. Я не знаю, як поговорити з хлопцем дочки. Якщо він там живе, то нехай теж бере якусь участь в оплаті. Нам з дружиною і так скрутно. Чому ми повинні утримувати ще й Віктора?
Я розумію, що хлопець – теж студент. Але ж ми могли б оплачувати оренду навпіл з його батьками.
Як коректно сказати йому про це? Ми з дружиною не хочемо стати причиною суперечок між Аллою та її хлопцем.
