Ніна та Саша працювали без вихідних, шукали підробітки, все для того, щоб сина на ноги поставити, вuлікувати. Все до останньої копійки витрачали на його лikyвання, інколи у б0рги влазили, аби сину найкраще дати. І таки досягли своєї мети, хлопчик зміг закінчити школу і навіть сам вступив у коледж на кухаря, яким все життя мріяв стати.
Саша мав дві роботи, а на вихідні завжди шукав підробітки, Ніна доглядала дома трьох дітей, хоча більша частина уваги була приділена Віктору, а, окрім цього, мала підробіток – виготовляла торти, шила, в’язала.
З часом Віктор виріс і забув, як для нього старалися батьки, як важко працювали, самі недоїдали та у поношених речах ходили, аби його в санаторій відправити. А потім взагалі почав їм дорікати, що вони його пенсію по інвалідності на себе витрачали, хоча вони з неї повертали борги, які були раніше взяті на його лікування. Батькам було важко з трьома дітьми, тому тільки Віктору стало краще, Ніна відразу роботу знайшла, але ситуацію це не сильно покращило.
– Я говорила з сином, що його пенсію ми витрачаємо на борги, які були взяті на лікування, або ж на нього самого, там одяг чи їжа. Але він цього не розуміє, говорить, що його у коледжі годують, а одяг ми рідко купуємо. Скільки не говорили, та все даремно.
Востаннє син сказав, що тепер буде контролювати витрати з пенсійної карти. І от мені довелось оплатити кредит раніше часу за свою зарплату, і я вирішила, що зможу повернути їх з пенсії, бо ж мала меншій доньці нові черевики купити, ті зовсім порвалися. А він мені не вірить… Я йому і виписки показувала про оплату боргу і що тільки, а він… Ми з чоловіком всі сили та душу у нього вкладали, а тепер ось таке маємо, – ділиться Ніна і не може стримати сліз.
Мені було шкода Ніну, але я не могла зрозуміти, хто ж насправді неправий. Віктор, який хоче отримувати всю свою пенсію сам і ніяк не допомагати сім’ї? Чи Ніна, яка довгий час витрачала все на нього одного?
