Вона гірко плакала, дивлячись у вікно та думаючи про свого сина, заради якого збула про своє особисте життя, а він її ось так подякував…

Сьогодні в Оксани Миколаївни був напружений графік, як ніколи, оскільки жінка написала цілий список страв, що хоче приготувати для свого сина та невістки. Звичайно, і її невістка вміла готувати, але ж вона, як і більша частина молоді, надавала перевагу салатикам та бутербродам, тому й жінка вирішила зайнятися гарячими стравами.

Сьогодні жінка була у бойовому та прекрасному настрої, бо ще вчора думала про те, як сумно її буде Новий рік зустрічати на самоті, але дзвінок сина з повідомленням про те, що вони хочуть, щоб мама приїхала до них, все змінив і вона вирішила, навіть, дістати ялинку з балкона та прикрасити її! Щоб коли вона повернулась і тут не покидав її святковий настрій.

Виявилось, що жінка так багато всього приготувала, що воно все ледь помістилось у два пакети, а підняти його було майже неможливо, тому вона викликала таксі під самі двері під’їзду. Вийшовши з важкими пакетами до неї відразу підійшов посивілий таксист й підхопив їх.

– Що ж ви так багато везете? Чому ніхто не допомагає? – запитав таксист, завантажуючи пакети у машину.

– Акуратніше, там голубці можуть перекинутися! – скрикнула жінка.

– Та чого ж ви? Нічого не станеться з голубцями. Довезу цілими й вас і ваші голубці. Тим паче, що не їв, я їх, мабуть, уже років 10, тому для мене буде честю везти їх! – повідомив посміхнувшись водій.

– Ох, не вірю, я вам! – засміялась жінка й сіла у машину.

– Я Леонід, до речі. У місті страшні затори зараз, але я постараюсь їх об’їхати й встигнути доставити вас у потрібне місце вчасно – сказав таксист.

– Дякую, Леонід, я — Оксана! – відповіла жінка.

Здавалось, тим заторам не було кінця й краю, вже пів години вони стояли в центрі міста майже без руху. Тишу порушив дзвінок мобільного телефона жінки.

– Сину, я вже їду, скоро буду у вас! – сказала Оксана, посміхнувшись.

– Мамо, не їдь, повертайся додому. Вибач нам, що ми ось так, просто, неочікувано зателефонував мій керівник і запросив разом святкувати, а відмовити йому не могли. Зрозумій нас і вибач.

– Я так багато приготувала до вас, я так старалась, а ви… – промовила жінка і з її очей почали текти сльози.

– Так, мамо, вибач, я знаю – сказав син і поклав слухавку. Жінка дивилася у вікно й не могла зупинити ті гірки сльози, що текли. Вона все своє життя віддала синові, навіть, особистим пожертвувала, щоб все у сина добре склалось, а зараз він її так віддячує…

– Оксано, у вас щось трапилось? – запитав Леонід.

– Та ні, все добре. Відвезіть мене, буль ласка, назад – промовила жінка, зібравши всю себе у кулак.

– Так, звичайно, відвезу, але ж у вас щось трапилось? – невгамовно допитувався таксист.

– Ні, нічого, не зважайте.

– Ну, що це таке? Не можна у такий чудовий день плакати! У Новий рік загадувати бажання потрібно й веселитися! Всі бажання у цю ніч збудуться! От побачите!

– Леоніде, я хочу здійснити одне ваше бажання – промовила, посміхнувшись, Оксана.

– Яке ж це бажання?

– Ви говорили, що давно не їли голубців, тому можете їх забрати. Забирайте всі пакети з їжею, там чимало смачного приготовлено! – промовила жінка.

– Ох, та ні, що ви! Це ж для когось готувалося, а не для таксиста. Мені соромно буде приймати такий дар.

– Прийміть його, прошу! Розумієте, тим людям, для яких я це готувала, виявилось, що не потрібна ні я, ні ці пакети. Я все одно одна все не з’їм, а так хоч когось порадую.
Вони вже були біля будинку й жінка збиралась розплачуватися, як раптом Леонід промовив: «Оксано, а можна вас попрохати про ще одне бажання?»

– Яке? – запитала жінка, посміхаючись.

– Я хочу, щоб ми зустріли цей Новий рік разом. Я все одно сам два ваших пакети не подужаю, та й у мене біля дому великий Новорічний ярмарок та міська ялинка. Сумно нам точно не повинно бути! – почав швидко говорити чоловік, боячись, що може втратити свій шанс.

– А знаєте що? Я згідна! Мені подобається ця ідея! – весело промовила жінка – Нехай це буде необдуманим кроком з мого боку, але це краще, ніж сидіти на самоті!

– Ось і я думаю, що доля нас не просто так звела у цю красиву новорічну ніч!

Чи були у вас випадки, коли доля сама вам давала знаки? Чи ви у це не вірите?