Вона вимагала від нього розлучення, бо знайшла щастя з якимось паном закордоном, а більше жити у бiднoтi не може, нехай він турбується про дітей. Там було багато вuбaчeнь перед чоловіком та дітьми, але ж це всього слова

Недавно у моїй сім’ї сталось те, що лише підтверджує думку про те, що все у світі повертається бумерангом. У сім’ї нас було двоє. Молодша сестра Ярина завжди була більш сміливою, її ніколи не задовольняло теперішнє положення речей, і вона хотіла кращого, у цьому я була її протилежністю, бо звикла жити, як вчила бабуся – радіти тому, що у мене вже є.

Незабаром ми виросли й одружилися, роз’їхалися по різних містах і бачилися рідко, бо у двох з’явилися дітки, робота й щоденні турботи, але на всі свята ми обов’язково зустрічалися родинною. А коли діти стали дорослішими, то й бачитися почали частіше, навіть приїжджали з ночівлею та разом їздили на відпочинок.

Тоді я і помітила, що моя сестра змінилась, і не у кращу сторону.

Чоловік у неї дуже хороший і працьовитий, а те, як він піклується про дружину та дітей – потребує особливої поваги, тому багато жінок їй би позаздрили. Але ось вона була переконана, що він заробляє мало і постійно через це його «пиляла».

Десять років тому Ярина подзвонила до мене у сльозах й повідомила, що чоловіка звільнили з роботи, й вона не знає, як вони будуть жити далі, тому вирішила їхати на заробітки. Я почала її переконувати, що це погана ідея, адже її діткам усього 13 і 9 років, у цьому віці їм потрібна мама, а проблема з роботою незабаром владнається. Але слухати вона мене не стала, як і свого чоловіка, що благав її не їхати, навіть на коліна ставав. Не чула вона й дітей, що плакали та голосили, просили маму залишитися. Вона ж була переконана, що це правильне рішення, бо гроші гарантують достаток та щастя.

Минуло менше, ніж рік, як заплаканий чоловік Ярини приніс мені лист від неї. Виявилось, що вона вимагала від нього розлучення, бо знайшла щастя з якимось паном закордоном, а більше жити у бідноті не може. Там було багато вибачень перед чоловіком та дітьми, але ж це всього слова. Звичайно, ніхто й подумати не міг, що все повернеться саме так. Я допомогла йому повідомити донькам про те, що мама знайшла нову сім’ю. Вони довго плакали й навіть не хотіли вірити нам, бо не розуміли, як їм далі жити.

На щастя, чоловік Ярини був дійсно з золотими руками, тому у нього завжди була робота і підробітки, а дівчата, дивлячись на те, як тато старається, і самі йому допомагали. Разом вони все робили, й з часом їх рани затягнулися, проте зустрічей з мамою вони не шукали, як і вона.

Дівчатка вже вийшли заміж, і Ярина повернулась додому, плакалась про те, як сумувала весь цей час за своїми дівчатками, а ті навіть не захотіли її обійняти та впустити у дім, промовили страшні слова про те, що мама для них померла разом з тим листом.

Чоловік відвернувся від Ярини, не хотів її бачити, доньки теж твердо стояли на тому, що у них давно не має матері, а вона на старості стала зовсім нікому не потрібною, бо її пан помер, а його діти швидко все організували, щоб вигнати її.

Мені було шкода сестру, тому я залишила її, але не надовго й з такими словами: «Будьмо чесними, для нас всіх ти вже давно не існуєш. Діти росли без тебе. Я доглядала й хоронила батьків без тебе. Можливо, ти є, але не для нас. Тому я дозволяю тут тобі переночувати кілька днів, а потім шукай собі нове місце, проте краще починати зараз!»

Після цих слів Ярина проплакала всю ніч, а зранку хотіла піти, та ми з чоловіком її залишили. Лише сказали, що хотіли, щоб вона хоч одну ніч відчувала все те, що ми відчували щодня тут, без неї. Надіюсь, Ярина дійсно усвідомила свою помилку й зможе налагодити стосунки з дітьми.

Любі читачі, пам’ятайте, що важливі не тільки ваші почуття, а й почуття ваших рідних, бо все повертається до нас бумерангом, кожен наш крок.