Я виходив з роботи, і мій погляд зупинився на хлопцеві, який з великим букетом квітів мчався за трамваєм. Щось у мені тоді «тьoxнуло», і я вирішив допомогти йому. Покликав, щоб підвезти й виявилось, що ми прямуємо в один район.
Всю дорогу я слухав від нього, як сильно він мені вдячний, але вирішив я у нього запитати про інше, чи все у нього добре, тому що вигляд у нього був сумний та дещо знервований. Проте він лише невдало посміхався та сунув мені гроші, які я так і не взяв.
Минуло більше пів року від тієї дивної зустрічі, як до мене хтось зателефонував з пропозицією стати хрещеним татом. Я був переконаний, що не знаю цю людину, доки не зустрівся з моїм майбутнім кумом наживо та не впізнав того самого парубка. Він і розповів, що ще тоді швидко переписав мій номер з візитки, яка лежала у машині й от вирішив набрати.
Виявилось, що того вечора хлопець спішив до дівчини, яка дізналась про свою вагітність і хотіла зробити аб0рт, а він переконав її в іншому, тому тепер у них є чудовий син, а я врятував його життя.
А що б трапилось, якби того вечора хлопцеві довелося б чекати наступний трамвай? Чи було б все так щасливо?
Попри все, нічого гадати, тепер у мене є чудовий хрещеник, якого я просто обожнюю!
