Відвідавши родичів чоловіка, я зробила деякі висновки. Та не знаю чи піде це на користь моєї сім’ї.

Минулого місяця ми з родиною їздили на ювілей до його тітки, їхали я, чоловік, наші донечки двійнятка та свекруха. Візит виявився досить складним. Після якого я навіть задумалася про розлучення.

Ми вирушили в подорож на власному автомобілі, а свекруха приєдналася до нас по дорозі. З самого початку було очевидно, що спокійна відпустка малоймовірна, особливо з огляду на те, що діти відчували себе неспокійно під час подорожі, їх вкачує.  Зазвичай я намагаюся полегшити їм довгу дорогу, виїжджали якомога раніше, сподіваючись, щоб вони заснули в дорозі. Однак цього разу все пішло не так, як планувалося.

Приблизно через годину їзди по шосе свекруха почала наполягати на зупинці для відпочинку. Я ж запропонувала продовжити подорож, поки діти сплять. На жаль, мої слова залишилися без уваги, і ми зупинилися на перепочинок. Як і передбачалося, діти прокинулися, і п’ятирічні доньки відчували нудоту протягом усієї поїздки, бо ж завбачлива бабуся не лише перепочила, а й пригостила дітей солодощами.

Коли ми нарешті приїхали до тітки, то не встигли відпочити, як за справу взялася свекруха. Вона продиктувала, де кожен має спати, а мене відправила на кухню готувати їжу для свого сина, стверджуючи, що він надто втомився з дороги. Тітка не змогла допомогти, оскільки вона щойно прийшла з нічної зміни і лягла відпочити.

Поки я готувала їжу для чоловіка, свекруха розкритикувала мій вибір використовувати напівфабрикати, наполягаючи на тому, що це шкідливо, і вимагала, щоб все готувалося лише зі свіжих продуктів. Критика продовжувалася протягом наступних кількох днів, причому мене постійно дорікали за мої вміння готувати, прибирати і навіть за материнські обов’язки. А коли я говорила чоловікові, щоб він вплинув на свою маму, то він просто просив мене трішки потерпіти, бо п’ять днів то не довго, а псувати відносини з мамою він не хотів.

Незважаючи на всі мої зусилля, постійний негатив підірвав моє терпіння. Здавалося, що свекруха була скрізь, навіть під час прогулянок, пропонуючи непрохані поради і роблячи осудливі зауваження про моїх доньок.

В перед останній день нашого візиту ситуація дійшла до точки кипіння, коли свекруха наказала мені приготувати чоловікові сніданок, бо ж до ресторану ще п’ять годин, а у її синочка може боліти шлунок. Я  саме була зайнята з доньками, об їх також потрібно було погодувати. Коли я сказала чоловікові, щоб він насипав собі їсти, свекруха нахабно втрутилася, почала сама насипати йому кашу, коментуючи, що я безрука дружина, й мені байдуже, що чоловік голодний.

Це був край, я не змогла вже терпіти. Я взяла свої речі, речі дітей і вийшла з квартири, чоловік навіть не помітив. Вже коло машини я написала йому повідомлення в телеграм, що ми його чекаємо пів години і їдемо додому. Коли він прийшов, ми мовчки поїхали, дорогою мовчали, всі три години, не обговорювали ситуацію, що склалася. Його мама телефонувала на всі наші телефони, та ніхто не брав слухавки. Лише на мій телефон прийшло більше двадцяти повідомлень, та я їх видалила не читаючи.

Відтоді я вирішила дистанціюватися від свекрухи, щоб захистити своє благополуччя і самооцінку. Це спричинило певну напруженість у стосунках з чоловіком, але я відмовляюся більше терпіти таку неповагу. Я не знаю чи вийде мені налагодити стосунки з чоловіком і знайти порозуміння, хоч ми вже й розмовляємо, та я все ще ображена. Адже він дозволив, щоб мене принижували. Я не відчуваю біля нього тепер себе захищеною.

Можливо є жінки з таким досвідом, поділіться чи зміниться, щось. Чи мій чоловік завжди вестиме себе як маленький хлопчик у присутності своєї мами.