ЖИТТЯ

Все її життя зникло в одну мить. Вона хотіла kpuчати та запитувати, що ж трапилось, але квартира пустувала

Олена Олександрівна знову провела всі вихідні на літній кухні дачі, де так старанно маринувала огірки для улюбленої донечки та зятя, адже точно знала, що таких, приготовлених з любов’ю, вони ніде не знайдуть.

А по буднях ходила до лісу збирала ожину, на городі збирала малину, полуницю та вишні. Вже вчора все це склала у різні контейнери й заморозила, а це для маленької онучки Орисі, що обожнює солодке, але з її зубками лише такі і їсти. Навіть доньці Олена вже подзвонила й сказала, щоб нічого не купували, вона незабаром все їм передасть до столиці.

Додому жінка повернулась пізнього вечора неділі й сіла їсти борщик, який люб‘язно приготувала дружина сина, а потім пила чай з пирогами й з вишнею, які також приготувала невістка.

Реклама

Почала повільно розкладати, ховати все у морозильну камеру, як раптом зрозуміла, що на кухні щось не так. Мало того, що там було ідеально чисто, так ще й чогось не вистачало. Вона швиденько скочила до шафи, а звідти зник весь її старий сервіз, дивиться на верхню паличку, а там немає пожмаканого фото родини, яке вона зберігала ще від дідуся, хоч нічого не знала про жодного, хто був там зображений.

Все її життя зникло в одну мить. Вона хотіла кричати та запитувати, що ж трапилось, але квартира пустувала. Мабуть, син та невістка пішли у кіно чи на прогулянку.

Олена Олександрівна швиденько бігла вниз сходами, мов на тридцять років помолодшала, і могла лише думати про злу невістку, яка вирішила все викинути, поки свекрухи не було дома.

tagilcity.ru

Заглядає у сміттєвий бак, а там все її життя лежить. Від улюбленої дитячої сукні донечки до фото сусідів у молодості. Для жінки цілі скарби лежали зараз у смітнику.

У її голові не вкладалось, як невістка могла так просто це все викинути, навіть не запитавши, чи це їй потрібно. Вона ж всього рік з ними живе, а вже таке собі дозволяє! Страшно уявити, що буде далі…

І раптом їй згадалась донька і відразу з‘явилась думка, що якби вона тут жила, то ніколи б без спросу до маминих речей і не торкнулась. Але ж вона і справді до них не торкалась, місяців 6 уже не приїжджала. Постійно у неї якісь свої турботи у столиці, сім‘я, а до мами вона телефонує раз у тиждень, запитає, чи все добре, і на тому все, бо їй у справах потрібно бігти.

І тут раптом промайнула у голові жінки погана думка. Залишила вона всі ті речі у смітнику й присіла поруч на лавку. Це ж донька не приїздить до неї, а вона для неї й спину гне, і руки надриває, аби (трохи) більше їй з онукою добра передати, а невістка це все купує. Навіть пироги з вишнями сьогоднішні…. І там вишня куплена! То може річ у тім, що не невістка така погана, а свекруха?

Через годину додому повернулися син з невісткою, а та й оком не мигнула, мов щось не так, пригощала їх гостинцями, які готувала для доньки й все по рівно поділила. Її син та невістка теж рідні, тому й заслуговують не менше, ніж донька, а може й більше…

Реклама

Також цiкаво:

Close