Все життя мій чоловік любив дочку більше, ніж сина, й навіть цього не приховував. Нещодавно він зізнався чому

Ми прожили з чоловіком вже понад тридцять років у шлюбі. За цей час сталося багато чого. Інколи було настільки важк0, що ми не знали, що й робити. В нас є двоє дітей. Син та дочка. Зараз наші діти вже давно виросли та зробили нас щасливими дідусем та бабусею. Але я, та й не тільки я, завжди помічала, що мій чоловік від народження завжди ласкавіше ставився до нашої дочки. Він приділяв їй більше уваги, завжди брав з собою на прогулянку, купував щось смачне.

Не можна сказати, що він не любив нашого сина або в чомусь його обділяв. Просто ставився по іншому. Й дитина це відчувала. Я декілька разів намагалася дізнатися в чоловіка причину такого розподілу батьківської любові, але він лише ухилявся від відповіді або ж відповідав, що колись я зрозумію.

Минули роки. Діти роз’їхалися. Після довгих посиденьок з чоловіком на балконі я вирішила все ж таки поговорити з ним на цю тему. Діти вже дорослі, тому він може спокійно все розповісти

– Тому що дочка завжди залишається з батьками. Навіть зараз поглянь. Вона щодня нам телефонує та може понад годину з тобою теревенити телефоном. А син, добре якщо спитає, як в нас справи хоча б раз на тиждень. Я його не звинувачую. Й сам такий був. Ніколи не телефонував, не писав батькам, на відміну від моєї сестри. Вона ж за ними й доглядала на старості років. Напевно через те, я підсвідомо більше приділяв уваги Оксані.

Я була приголомшена його відвертістю. А ще більше тим, що він мав рацію. Я мала точнісінько таку ж саму ситуацію. Коли мої батьки постаріли, то я забрала їх мешкати до нас, хоча брат й був ближче та мав більший будинок. Напевно, так закладено природою.

– До того ж вона нагадує мені про тебе, – пожартував чоловік.