ЖИТТЯ

Втекла від онуків на роботу. Я більше не могла винести з ними жодного дня. Нехай невістка сама їх виховує

Коли я йшла на пенсію, то очікувала, що буду насолоджуватися заслуженим відпочинком. Тридцять років я працювала вчителькою у школі. Скількох дітей я навчила рахувати. А коли настав час йти на відпочинок, то я не вагалася.

Якраз тоді моя невістка ходила вагітною. Кілька місяців тому син одружився з Оксаною. Вона здавалася такою милою дівчиною. Мене трохи непокоїло, що вони так швидко все вирішили, але куди було дітися. Вона була вагітною. Мешкали вони зі мною.

Їхнє подружнє життя не було ідеальним. Але таке трапляється з багатьма шлюбами, коли з’являється дитина. Молоді батьки не знали, що робити з малюком. Син постійно пропадав на роботі – потрібно було заробляти гроші. Оксана бігала біля дитини. Я не могла сидіти осторонь, тому вирішила добровільно їм допомагати. Знала б я, що незабаром це стане моєю каторгою. Мій онук був надзвичайно галасливою дитиною. Стільки криків я не чула навіть під час перерви у школі. Він постійно чогось вимагав, а оскільки не міг пояснити своїх бажань мовою, то починав кричати.

Реклама

Через півтора року він підріс. Став спокійнішим. Але тут невістка приголомшила мене новиною. «Ми знову чекаємо на дитину». Я уявила скільки крику та галасу буде від двох дітей. Тут головне, щоб почав плакати один, а далі почнеться їхній дует. Довго вагалася, але одного дня пішла до директора школи, в якій працювала раніше, й попросилася назад. «Я більше не можу винести жодної хвилини з ними у квартирі. Так хоча б відпочину. Я згодна навіть на місце вчительки продовжуваного дня. Тільки б хоч на кілька годин вириватися з дому». Мене пожаліли та дозволили викладати уроки в старших класах.

З того дня я вирішила, що годі з мене. Втекла від онуків на роботу. Я більше не могла винести з ними жодного дня. Нехай невістка сама їх виховує. А то вони будуть щороку народжувати по дитині. Так можна й з розуму зійти. Ви не повірите, яка я була щаслива знову повернутися до школи. Запах крейди, навчання дітей, посиденьки в кімнаті для вчителів, контрольні роботи. Я так за цим всім скучила. Схоже, що вчитель – це не професія, а спосіб життя. Тепер я нізащо не покину школу. Нехай виганяють мене та виводять за руки.

Реклама

Також цiкаво:

Close