Як наш “котик” раптом зміцнів та став ледачим!

Нашого котика звали Чемодан, його всі любили, особливо тато, тому, коли його не стало ми почали шукати шляхи “затишшя” татового горя!

Тато дуже сумував. Звичайно, нікому цього не показував, але всі розуміли, що він переживає.

Якось раз в Інтернеті я побачила оголошення: “Віддам кота в добрі руки. Здоровий, стерилізований “. А на фотографії був точнісінько наш Чемодан. Тільки маленький. Я в той же день зідзвонилася з господарем і поїхала за кошеням.

Як же тато зрадів. Котик дійсно був копією нашого покійного вихованця. До того ж дуже ласкавим виявився. Батько на нього натішитися не міг. Годував його тільки добірними продуктами.

Через півроку нового кота було не впізнати. Він зміцнів, змужнів, став товстим і ледачим.

Але тут раптом кіт почав якось нездорово виглядати. Бока роздулися, морда  кругла стала. Мама сварила тата, що він перегодовував  вихованця і справа просто скінчиться ожирінням.

Але тато казав, що у мужика повинен бути хороший апетит. І тільки більше балував котика.

І ось, одного ранку Чемодан раптом зник. Шукали його скрізь. Тато  стривожився не на жарт. І тут його осяяло: нещодавно бачив Чемодана  в гаражі, раптом його там зачинили випадково і він сидить, бідненький, голодує.

Батько побіг в гараж. Я ледве встигала за ним. Тільки зайшла в гараж, як чую татів голос:

– Чемодан, трясця, за що?

Я в розгубленості забігаю в гараж й бачу: в старому колесі лежить наш Чемодан, а по ньому повзають новонароджені кошенята. Загалом, наш кіт дамою виявився.

“Ага, стерилізований кіт, як же”. – Згадувала я те оголошення.

Тато  засмутився. Спершу не спілкувався зі своїм “другом”. Але потім охолонув. Став і за новим потомством доглядати.

Ми, до речі, з того потомства котика все ж залишили, а інших роздали. На цей раз точно котика.

За матеріалами: skalozyb-comedy.ru, 24smi.org