ЖИТТЯ

Вони віддали мені онука, а тоді ще й не були цьому раді. Більш того, ще й винною зробили

Для таких бабусь, як я, онуки – це джерело щастя. Ми завжди готові обдаровувати їх ласкою і любов’ю. Однак іноді виникають бар’єри, і одним з них можуть бути батьки дитини. Якщо вони не хочуть довірити свою дитину бабусі, то мало що можна зробити. Проте, ми бабусі завжди готові прийти на допомогу. Я хочу поділитися своєю історією, бо я і є тією бабусею якій не довіряли онука. Доти поки не потрапили у ситуацію, коли крім мене не було кого з ним залишити.
Нещодавно мій син зателефонував мені пізно ввечері. Він повідомив, що привезе до мене онука. Я була рада, адже коли народився маленький Максимко, мене підпускали до нього лише стоячи поряд, а на самоті з дворічним онуком я жодного разу не залишалася, хоч і мала бажання бавити його. Однак цього разу ситуація була серйозною. Моя невістка потрапила в лікарню, а син працював, і нікому було доглядати за онуком. Тож син привіз його до мене разом з усіма речами. Коли син привіз маленького Максимка, він дав мені цілий список, що і як я маю робити. А ще заніс мені в квартиру розкладну гойдалку, і пояснив як її розкладати, бо це єдиний спосіб заспокоїти малюка, бо жоден інший метод не працював. Я не могла не посміхнутися, тому що я виростила своїх дітей без потреби в таких засобах. Тим не менш, мій син пішов, і ми залишилися з внуком наодинці. Все йшло добре до самого сну, коли мій онук почав голосно плакати, але врешті-решт заснув, прогладжування по спині допомогло його заспокоїти.


Син цілий день був зайнятий роботою, а ввечері їздив до дружини в лікарню, не залишаючи часу на те, щоб приїхати до нас додому. Коли стан моєї невістки покращився, вона почала часто телефонувати мені, цікавитися, як я доглядаю за Максом і чи все йде гладко. Я розповідала їй про все, в тому числі про першу ніч. Я також згадала, що годувала Макса виключно домашньою їжею, роблячи все зі свіжих фруктів і овочів. Хоча дитячого харчування в магазинах вдосталь та я боялася сама купувати.
Минуло два тижні, і невістку нарешті виписали з лікарні. Замість того, щоб подякувати, вона почала зі мною гарячу суперечку. Вона звинуватила мене в тому, що я все роблю неправильно, і запитала, чому я не притримувалася інструкцій про те, як доглядати за Максимком. Вона знову забороняє мені бути поруч з онуком, стверджуючи, що він і так перебуває у стресовому стані через те, що його відлучили від матері, а я своїм вихованням тільки погіршила ситуацію.
Але особисто я вважаю, що я добре впоралася зі своїм завданням. Шкода, що ми мало провели з ним час.

Реклама

Також цiкаво:

Close