«Ви прекрасно розумієте й самі, наскільки n0гaний ваш вчинок. Не шукайте нас, бо не знайдете. Всі зв’язки з вами я 0бpивaю. Не треба мені від вас нічого.» – сказала Аріна на 0cmaн0k.

Життя дуже непередбачувана штука. Ти ніколи не знаєш коли тебе може спіткати якась проблема, хвороба, втрата близьких. Або ж навпаки не можеш дізнатися і знати на перед коли тебе спіткає щастя і удача.

Так і в сім’ї Вовни сталося те, чого чекали найменше – хвороба чоловіка Ігоря. Так сталося, що потрапив він в лікарню. І дуже незадовільний діагноз йому поклали.

Сума, яку їм показали на необхідне лікування перевершувала їхні можливості. Так, вони далеко не з бідної родини, але таку суму зібрали б не швидко.

Повна була у відчаї, тому через гордість, сором та незручність пішла просити допомоги по сусідах в селі.

В селі родину Аріни поважали та любили. В більшості завдяки доброті, благородству та чесності Аріни. Всі радо допомагали. Хто із заначок давав, хто всією родиною скидався. Деякі телефонували дітям в інші міста та просили, щоб ті допомогли грошима. Деякі люди так сильно хотіли допомогти чоловіку любої сусідки, що навіть кредитів на себе набрали. Настільки добросердечно люди в їхньому селі.

Вдалося зібрати велику суму. Разом із заощадженнями Ігора з Аріною виходила сума, що перевершувала необхідну. Всі молилися за здоров’я та благополуччя Ігоря. І фортуна виявилася на його стороні. Діагноз був хибним. Так, лікування все ще було потрібним, проте не настільки дороговартісним.

Ігоря благополучно вилікували. І тут Аріна стала думати куди дівати гроші, які зібрали люди. Зупинилася на ідеї віддати ці гроші хворій дитині, якій вони точно допоможуть. Вона вже хотіла втілити цю ідею, але Ігор зі своєю матір’ю вирішили зовсім інакше. Чомусь вони подумали, що буде дуже правильно залишити собі ці гроші. Аріна була проти і на цьому в родині почалися чвари. Під весь цей шум Ігор, щоб жінка не помітила, придбав нового автомобіля.

Аріна тоді зрозуміла, що це не той Ігор і не та свекруха, яких вона знала. Чужі для неї люди, яким затьмарили розум та очі гроші. Чужі гроші. Їх не хвилювало, що люди деякі віддавали останнє, щоб допомогти ІГОРЮ, влазили в борги.

Тому Аріна зібрала речі, зібрала дітей та пішла. Виходячи з хати вона очікувала, що Ігор хоча б запитає куди вона зібралася з дітьми, а не те щоб він вже якось зупиняв чи змінювався. Але навіть не попрощався з нею. Ніби йому байдуже на неї і на власних дітей, бо ж тепер має автомобіля нового.

Свекруху ж дуже по-злому гляділа в слід Аріні. А жінка сказала:

-Не дивіться на мене так. Ви прекрасно розумієте й самі, наскільки гнилий ваш вчинок. Не шукайте нас, бо не знайдете. Всі зв’язки з вами я обриваю. Не треба мені від вас нічого. – сказала Аріна на останок. Хоча і без того знала, що не збираються вони потім шукати їх з дітьми…