Мій чоловік виріс в неповній сім’ї, адже батько покинув їх з мамою 20 років тому. Причина розлучення свекрухи з її чоловіком проста – зрада. Єдине, що залишив батько, – це квартира, у якій зараз живе пані Леся.
Свекруха ніколи не говорила нічого про свого колишнього чоловіка, хоч я цікавилась. Вона пояснила, що той зрадив і пішов до іншої жінки. Свекруха згадує період дитинства сина з болем, жалем і розчаруванням. За її словами, вона завжди важко працювала, не спала ночами, щоб утримати квартиру і поставити на ноги сина. У той час, вона думала, що квартира переписана неї, але не все так просто.
Минали роки і син вивчився на юриста, зустрів мене і ми взяли шлюб. Жити було важко, адже ні мої батьки, ні мама чоловіка не мала стільки грошей, щоб забезпечити нам житло. Тому ми якось самі старались облаштувати собі життя. Працювали ми важко, відкладати гроші на квартиру і планували дитину. У той час мама мого чоловіка старалась давати нам трохи грошей і дуже тішилась нами.
Коли в нас народилась донечка, то ми вирішили взяти кредит на квартиру. Але насправді платити шалені гроші ми не змогли, тому жили ми в моїх батьків. А знаєте, жити у батьків з дитиною не дуже весело. Але ми терпіли, і чоловік шукав квартиру.
Одного разу, коли ми приїхали в гості до мами чоловіка, то зайшла мова про квартиру і наш кредит. І тут почалось! Свекруха почала згадувати про те, як важко було їй ростити сина, що ми говоримо і скаржимось так, ніби вона не була у такій ситуації. Насправді, можливо воно і так. Але правду, яку так довго приховувала свекруха, ми дізнались скоріше, ніж вона того очікувала!
Словом, виявилось, що за документами квартира, в якій зараз проживає пані Леся, насправді їй не належить. Після того, як чоловік подав на розлучення, то переписав квартиру на сина, тобто мого чоловіка, отже, свекруха живе у чужій квартирі. Коли мій чоловік це дізнався, то вирішив, що продасть цю квартиру і придбає дві: одну нам, одну мамі. Проте свекруха прикинулась ніби нічого не знала, сказавши, що на життя син має заробляти, і вона “дарувати” нікому нічого не буде!
Чоловік вже не має сили сперечатись зі своєю мамою, переїхати до неї не хоче, а тому справа “висить” у повітрі. Цікаво так, знаєте, у свекрухи один син, то могла вже і в село перебратись жити, але ж ні, вона звикла до квартири і міського життя, могла б і в однокімнатній доживати віку, так ні, їй подавай простір. Тепер свекруха звинувачує мене в тому, що це нібито я намовляю чоловіка і хочу забрати квартиру.
Я вважаю, що так не має бути, адже батько віддав квартиру синові. Навіть не бачачи його стільки років, але він потурбувався про те, щоб у сина було нормальне життя.
Зараз з чоловіком постійні суперечки щодо квартири, адже він не хоче йти до мами і розбиратись з тим всім. Йому легше жити у моїх батьків і не турбуватись про свою ж квартиру. Моєму здивуванню немає меж!