Якось до моєї мами завітала наша сусідка Оксана. Зі сльозами на очах просила певну суму коштів. Коли матір запитала для чого їй, сказала, що потрібно терміново оплатити операцію дочку. Сума була не маленькою.
Мої батьки не живуть заможно, але відмовити Оксані не змогли, тим паче на такі потреби. Нам було дивно чути про операцію. Адже її дочка колись була моєю подругою й начебто ні на що не скаржилася. Оксана сказала, що максимум до двох місяців поверне позичені гроші.
Пройшло два тижні. Наша сусідка придбала новий автомобіль. Мені було неприємно за таким спостерігати. Мої чомусь не можуть дожитися до нового автомобіля. При тому, що Оксана є директором у фірмі з виготовленням меблів. Тому у них точно більше коштів ніж у нас, а вона насмілилася зичити у моїх батьків.
Я вирішила не скандалити, а глянути чи дотримає вона слова й поверне кошти у зазначений термін. А паралельно вирішила перевірити чи у її дочки справді була операція. Написала до неї й запитала, як у неї справи. Вона відповіла, що все чудово, працює на роботі, має хлопця, недавно придбали квартиру, живуть окремо від батьків. І тоді я зрозуміла, що її мати нас обманула.
Вона розуміла, що ми не дамо останні гроші з дому на купівлю її автомобіля, тому і вигадала історію. Оксана гадала, що я не дізнаюся правду. Батькам не хотіла про це розповідати й засмучувати їх.
Я вважаю, що ця брехня буде на її совісті, головне, щоб вчасно повернула, те що позичила. Пройшло чотири місяці. Про борг начебто забула. В домі Оксана розпочала ремонти. То на таке вона гроші має.
Врешті-решт моя мати пішла та поцікавилася коли будуть повернені кошти, а вона відповіла, що за тиждень поверне. Пройшов ще один місяць. Мені увірвався терпець.
Я розповіла батькам всю правду про їхню сусідку. А потім виклала у соціальні мережі про те, як вона позичила кошти на купівлю автомобіля, збрехавши, що це на операцію дочки. Мені вдалося зіпсувати її авторитет.
Наступного ж ранку вона принесла кошти. Була зла, як пантера. Гримнула дверми й вийшла з нашого дому. З того часу ми з нею більше не спілкуємося. За собою провини жодної не бачу. Вважаю, що мені вдалося провчити цю жінку.
