З першим чоловіком моя подруга розлyчuлася, бо він 3нyщaвcя над нею, а другий шлюб виявився вдалим, тільки їй довелося п0жертвувати долею старшого сина заради чоловіка

Ольга  моя найкраща подруга, ми з нею дружимо з дитинства, всі свої таємниці вона розповідає мені. Коли їй було 19, вона закохалася у військового, якого звали Микола, на той момент йому було 24, він відслужив в армії та залишився там працювати. Ольга закохалася в симпатичного чоловіка, а він запропонував їй вийти заміж. Через рік у них народився син Іван, а потім вона помітила, як її чоловік почав змінюватися. Микола став arpecuвним, почав бuтu свою жінку, часто йшов з дому та пuв зі своїми друзями по службі. Так вони прожили у шлюбі чотири роки, а потім Ольга не витримала після останнього ж0рстoкого п0биття і подала на розлyчeння.

Вона пішла жити до своїх батьків, зв’язок з колишнім чоловіком не підтримувала, тільки зі свекрухою, яка завжди добре до неї ставилася та дуже любила онука.

Подруга влаштувалася на роботу продавцем і почала мені розповідати, що її шеф гарно до неї ставиться, після роботи підвозить до дому. Той чоловік був розведений, старший від Ольги на десять років, дітей не мав. Я просила подругу бути обережною з такими людьми, оскільки за маскою доброзичливості приховується вмілий маніпулятор, але він полонив її серце подарунками та увагою.

Я помітила, як подруга змінилася  стала краще виглядати, змінила імідж та ніби розквітла, очі так і сяяли від кохання. Нарешті, через декілька місяців вона повідомила, що Стас запропонував їй жити разом, а потім одружитися. Ольга погодилася, чоловік знав про її невдалий шлюб та сина Івана, від часто привозив подарунки хлопчику, тільки перед їхнім переїздом поставив Ользі такі умови  син з ними жити не буде, бо він ще хоче своїх дітей, утримувати Івана вони будуть, забезпечувати його всім необхідним та бажаним, але тільки на відстані.

Подруга була закохана, вона вже не уявляла свого життя без Стаса, тому погодилася. Сина забрала до себе свекруха, коли йому було п’ять років, в перший клас він пішов не з мамою, а бабусею.

Через рік Ольга народила другого сина, Стас і надалі поводився з дружиною так, як раніше  піклувався про неї, не ображав, він був радий, що у нього народився син та назвав його на свою честь. Подруга тепер ні в чому собі не відмовляла, бо її чоловік був забезпеченим, у них в домі завжди було все необхідне, тільки Стас забороняв їй працювати, вона стала домогосподаркою.

Іван ріс у бабусі, з кожним роком він розумів, що мама від нього відмовилася заради чоловіка, свого щастя… Хлопець приходив у гості до матері тільки тоді, коли Стаса не було вдома, він любив братика, але розумів, що жити з ними не може.

Тепер Іванові вже 17, він закінчує школу та має великі плани на життя, він дуже цінує і вихваляє бабусю, яка його виховала, за маму рідко коли говорить. Ольга тепер шкодує, що покинула сина заради чоловіка, але у неї тоді не було виходу, вона часто розповідає мені про своє життя, вихваляє Стаса та каже, що пишається сином, який став справжнім чоловіком. На жаль, вона не може змінити минуле, тому тільки сподівається, що її діти не будуть на старості згадувати про свою маму погано. Ольга живе багато, виховує молодшого сина, не працює, чоловік до неї ставиться гарно, але відчуття провини за старшого сина не дає їй спокою.

Оцініть статтю
ZigZag
З першим чоловіком моя подруга розлyчuлася, бо він 3нyщaвcя над нею, а другий шлюб виявився вдалим, тільки їй довелося п0жертвувати долею старшого сина заради чоловіка