Моїй донечці було шість місяців, коли все це сталось. Жили ми дуже бідно, у не дуже хорошому районі, тому коли на порозі з’явилася цuraнка з немовлям на руках, я навіть не здивувалась.
⁃ Можливо, у вас є щось з одягу для мого сина? – запитала вона.
⁃ Думаю, щось знайдеться. Заходьте, а я поки пошукаю.
⁃ Ви що не боїтесь, що я у вас щось вкраду або приворожу й все винесу?
⁃ Ой, таких дурниць, як ворожіння та порча я не боюсь, а красти у мене нічого. З цінного лише донечка.
Через кілька секунд я запропонувала їй покупати дитину. Цим ми й зайнялися, а потім вона почала мені дякувати й постійно запитувала, як вона може мені віддячити.
Я відповіла, що мені нічого не потрібно, тоді вона підійшла до доньки й щось шепнула їй на вухо, а тоді промовила: «Твоя донечка буде щаслива та кохана все життя!»
З того моменту минуло 30 років. Донька вже має свою сім’ю й дійсно щаслива. Навколо неї завжди царює гармонія добра та щастя. Я навіть ніколи не чула, щоб вона сварилась з чоловіком чи ще кимось.
Я думаю, що саме те, що я зробила добру справу, нагородило мою доньку щасливим майбутнім, тому пам‘ятайте, що всі добрі справи обов‘язково повернуться до вас бумерангом!
