Я вмйшла заміж 5 років, тому і розповідати вам про ідеальний шлюб не буду, бо і сама його ніколи не мала. Ба більше, навіть хорошого не мала. У молодості я думала, що мені подобається його жорсткий та серйозний характер, але з кожним днем пелена спадала з моїх очей, і я починала бачити справжнього його.
Щоранку він лише цікавився: «Де мій сніданок?», ніякого поцілунку чи милого привітання не було, а після роботи ми лише вечеряли та займалися своїми справами. Коли я намагалась проявити турботу та ніжність, то він фиркав і промовляв: «Залиш мене без своїх телячих ніжностей!».
Одного разу я повернулась додому раніше на дві години, на той момент мій чоловік був уже вдома, у нього робочий день закінчується раніше. Я дуже погано себе почувала, керівниця відпустила мене раніше. Чоловік, побачивши мене так рано, не на жарт стурбувався, у моїй голові блиснула надія, що він хвилюється за мене, тому я попросила зробити його чаю для мене.
Минуло пів години, як чоловік залишив мене саму у спальні, а потім він зайшов та почав збиратися.
– Ти зробив мені чаю? – запитала я, млявим голосом.
– Ти що сама собі зробити не можеш? Не роби з себе тут жертву! Набридла вже! – промовив він і пішов.
Пройшло кілька днів, і я стала свідком однієї розмови. «Зайчик, вона вдома сьогодні, але ти не хвилюйся, ми завтра з нею посваримось, і ми поїдемо, куди лише захочеш!» – почула я голос чоловіка, коли тільки прокинулась.
Я відразу ж тихенько встала з ліжка та визирнула з невеличкої щілини у дверях. У коридорі стояв мій чоловік та якась молода дівчина. Я швиденько лягла назад і удала, що сплю, а сама складала такий простий пазл у своїй голові. Звісно, він часто затримувався на роботі, на вихідні їздив до мами або на дачу, та й деякі його виправдання були дивними. І як я раніше не зрозуміла, що у нього є ще хтось?
Через кілька хвилин у кімнату зайшов чоловік і почав мене «будити».
– А ну вставай, сніданок я що, сам маю готувати?
– Сам і готуй! Руки, здається, маєш! – огризнулась я, хоча старалась не подати знаку, що щось знаю. У моїй голові вже був чіткий план. Чоловік здивувався моїй відповіді, але махнув рукою і пішов, схоже просто вирішив, що у мене немає настрою.
Коли чоловік відправився на роботу, я подзвонила до керівниці та попросила вихідний. А тоді подзвонила майстру, щоб змінити замок у дверях, квартира дісталась мені від батьків, і чоловік не мав права на неї претендувати. А тоді почала збирати його речі, навіть техніку, яку він купував, теж спакувала. Все виставила за двері, а коли він почав стукати, то вийшла й повідомила: «Завтра я подам на розлучення, а тобі бажаю щасливого життя!».
Спершу він удавав, що не розуміє, що відбувається, а потім лише фиркнув знову: «Сама ще приповзеш, щоб я повернувся!». Ну, звісно, такий самозакоханий кретин тільки таке і міг сказати!
Після офіційного розлучення з мене впала велика ноша, яку я весь цей час тягнула, і я знову відчула себе вільною та живою. Ще рік тому я навіть не усвідомлювала, як цей чоловік заважає мені. Тепер рада, що таким радикальним способом, але доля таки мені відкрила його справжнє обличчя!
