Пpoвaлюй! Збиpaй свої та дитячі речі й Baли звідси! Моєму сину потрібно більше місця!

Я була переконана, що розбираюсь у людях, тому Максим здавався мені ідеальним: вірний, добрий та турботливий. Мені здавалось, що він навіть мушку не здатний oбpaзити, а про мене й мови йти не могло. Але він був єдиним, у кому я так сильно пoмилилась.

Починалось все прекрасно. Пишне весілля, медовий місяць, народження двох доньок… а потім чоловік став відверто наполягати на тому, що я мушу народити йому сина. Ми довго намагалися завагітніти втретє, але всі спроби закінчувалися провалом, я навіть втрачала двічі дитину. На щастя, одна зі спроб буда успішною, і я змогла народити хлопчика.

Після народження сина у нашій сім‘ї знову царювало щастя, але через пів року сина не стало. Говорити про це не люблю, бо це був найважчий період у моєму житті, так ще й чоловік постійно мені дорікав, мов у цьому була я винна. Він продовжував говорити про те, як потрібен йому син, тому ми продовжували пробувати завагітніти, навіть тоді, коли я відверто хотіла відпочити від всього після того, як не стало нашого хлопчика.

Згодом лікар виписав мені путівку у санаторій на два тижні, щоб я змогла повноцінно відпочити та повернутися додому з новими силами, й тоді буде більша ймовірність моєї вагітності. Залишити дівчаток лише з чоловіком я не могла, тому що він працював позмінно, тому попрохала на два тижні взяти відпустку молодшу сестру, щоб вона пригляділа доньок й пожила у нас, доки я не повернуся. Я була дуже їй вдячна за те, що вона погодилась допомогти нам.

Мене не було два тижні, але повернення додому було дуже дивним, я мов приїхала у гості до недавно одруженої пари. Сестра вирішила мене підмінити не тільки у материнських обов’язках, а й у ліжку з моїм чоловіком. Я не могла змиритися з таким, мене це потрясло до глибини душі, а вони ще й зізналися, що давно люблять один одного, і моя сестра вагітна від нього. Я ніколи не очікувала, що рідна сестра може так зі мною вчинити.

Час йшов, ми з Максимом розлучилися, але продовжували жити з двома доньками та його новою дружиною у двокімнатній квартирі. Скажу чесно, що таке положення мене зовсім не влаштовувало, ми з дівчатками ніби опинилися у пеклі, де нас постійно намагалися «витурити за двері» сестра з колишнім чоловіком.

⁃ Провалюй! Збирай свої та дитячі речі й вали звідси! Моєму сину потрібно більше місця! Тобі давно потрібно було шукати нове житло! – заявила мені сестра.

Звісно, я й сама давно думала про те, щоб переїхати, бо ця ситуація давила не тільки на мене, а й на моїх дівчаток. За допомогою я звернулась до свого керівника, який допоміг мені знайти дешеву однокімнатну квартиру й перевезти всі речі. Відтоді ми почали проводити більше часу разом, а через рік одружилися. Олег, так звали мого нового чоловіка, полюбив дівчаток як рідних доньок, він став справжнім головою нашої родини, і я була щаслива, що зустріла такого чоловіка.

Весь цей час з колишнім ми не підтримували зв‘язок, він не хотів бачити дівчаток, аліменти не платив, а я не хотіла мати з ним нічого спільного, у мене почалось нове життя. Так тривало десять років.
Недавно Максим прийшов до мене на роботу. Спочатку я його не впізнала, ці роки зробили його старшими та втомленішим. Він мені розповів, що моя сестра не змогла народити здорового малюка, хлопчик був інвалідом, та ще й пологи проходили дуже складно, тому вона припинила ходити, а зараз зовсім злягла.

Розповідав він мені все це не просто так, а для того, щоб я зараз доглянула їхнього сина, бо Максим відправляється закордон на заробітки, щоб оплатити сину операцію, а дружину поклали у лікарню, мають робити якісь процедури весь місяць.

Спочатку я буда переконана, що змушена допомогти, адже це моя сестра та племінник, а потім раптово усвідомила, що ні колишній чоловік, ні вона ніколи не думали, де я буду жити з двома доньками, коли виганяли мене з дому, не думали вони про мої почуття й тоді, коли любилися у моїй спальні.

Я порадила колишньому чоловікові знайти когось іншого для сидіння з сином, тому що я не хочу допомагати тим людям, які ніколи не турбувалися про мене.

Можливо, це їх Бог карає за те, скільки вони злого мені зробили?