ЖИТТЯ

Зустріли “багатого” родича з чаєм! Ну, й на цьому дякую!

На днях син повідомив, що присягу даватиме у нашій столиці. Я й відразу пригадав, що там мої родичі живуть й можна «два зайці одним пострілом вбити»: і до сина на присягу поїхати й з родичами побачитися.

Їхав я, звичайно, не з пустими руками. Дружина цілий пакет всяких закручених смаколиків передала, а я купив наших карпатських чаїв та вин, щоб їм після мене приємний спогад залишити!

Про свій приїзд я повідомив тітку раніше, щоб вони не будували ніяких планів. Приїхав я пізнього вечора й тітка зустріла мене з обіймами. Сказала роздягатися і йти на кухню, а сама взяла мої два великі пакети й понесла їх туди ж. Вона запропонувала мені чаю і я відразу ж погодився, бо після важкої дороги відчував себе дуже голодним. Але окрім чаю мені нічого не запропонували, я вирішив, що просто тітка дуже сонна й втомлена після роботи, тому прохати мені щось готувати не став (був впевнений, що надолужу все завтра).

Реклама
kastrubin.ru

Зранку на мене чекала тітка з приготовленим чаєм і двома вівсяними пряниками. Я був просто вражений таким «зустрічанням родичів» й не витримав та попросив у тітки приготувати щось ситніше на сніданок.

– Та чого ти, милий, ми так завжди на сніданок їмо! Звикли вже так!– відповіла вона з дивною посмішкою.
Я вирішив не сваритися з нею даремно. У столиці багато місць, де можна смачно поїсти, тому перед синовою присягою я відправився у найближчу їдальню та смачно поїв.

За всіма турботами та біганиною я зовсім забув пообідати, тому на вечерю я повертався дуже голодним. І догадайтесь, що мені знову запропонували на вечерю?! Так, чай з вівсяним печивом!

Я не став сваритися чи ображати тітку, а просто зібрав речі й поїхав у найближчий готель, бо у місті мав побути ще кілька днів.

Якби знав, що так станеться «у гостях», то не витрачав би ті всі гроші на подарунки, а синові їх дав би! От тепер і приїжджай у гості до таких «любих родичів».

Реклама

Також цiкаво:

Close