Зараз я стою на роздоріжжі. Моя молодість кінчається, а Богдан скоро п0кине мене та знайде собі молоду, яка народить йому дитину, а чи є сенс мені шукати когось іншого?

З Богданом ми вже разом 10 років, почали зустрічатися, коли мені ще було 25. Довго родичі та друзі намагалися мене відмовити від стосунків з ним, тому що він до всього ставився несерйозно, навіть пропозицію не хотів мені робити. З часом Богдан наскільки на мене вплинув, що я сама почала сміятися з їхніх слів та думати, що мені не потрібна сім’я. Але зараз мій розум починає думати інакше…

Зараз я оглядаюсь на попередні роки життя і хочу все повернути, попросити себе не витрачати молодість на чоловіка, який лише вміє гарно говорити та годувати обіцянками, але не діяти.

Знаєте, з якими словами у голові я жила останні роки? Ох, мені навіть соромно!

«Ну, ти зачекай, ми зараз більше грошей назбираємо, ти ще 2 кілограми скинеш (у мене красива фігура), й ми відразу подамо заяву!».

Я вже сотню разів з ним говорила, що мені не потрібне дороге та пишне весілля. Я просто хочу знати, що він мій чоловік, а я його дружина, а не продовжувати жити «з хлопцем». Проте він не збирався поступатися та постійно говорив одне і теж.

Мама ще з перших його таких слів почала говорити, щоб я тікала від нього, що він просто мною грається, а будувати зі мною ссімо та народжувати дітей не планує. Тоді я надто вірила цій людині, щоб побачити правду. Я думала, що у нас все буде і без цих формальностей.

Коли минуло 4 роки наших стосунків зі мною почала вже говорити мама чоловіка, їй було соромно за сина, але і її я не слухала, казала, що ми самі знаємо, як нам краще.

Зараз мені 35 років, недавно я була у лікарів і всі говорять одне – потрібно народжувати, якщо відтягнути, то, можливо, це вже стане неможливим. Після цього я знову серйозно говорила з Богданом, а він знову за своє, мов на все свій час, ще будуть діти.

Раніше я хотіла йому вірити, а зараз відчуваю, що це останні краплі мого терпіння, я більше так не зможу, хоча й невпевнена, що зможу когось найти, а от він точно знайде! Ще й молоденьку, красиву, яка йому дитину народить, а я що?

От що мені робити? Шукати когось іншого у такому віці – дурниця, але й залишатися з Богданом я більше не хочу, втомилась.