ЖИТТЯ

Зауважила, як двоє маленьких дітей бігають біля дому. На вигляд вони були брудні, не доглянуті, ще й майже роздягнуті.

Я працюю вчителькою у місцевій школі. Викладаю англійську мову. Додатково беру на індивідуальні заняття дітей. Але так, як живу у маленькій квартирі з чоловіком та дітками, брати їх до себе не можу. Тому їжджу до дітей сама.

Якось я їхала до своєї учениці. Вона живе за п’ять кілометрів від мене. І зауважила, як двоє маленьких дітей бігають біля дому. На вигляд вони були брудні, не доглянуті, ще й майже роздягнуті. Та й сам будинок був у жахливому стані, не зважаючи, що на вулиці зима, двері у дім відчинені навстіж.

Мене зустріла мати моєї учениці і я розпочала заняття.

Реклама

Дівчинка дуже здібна та розумна. Ми швидко зробили виконали заплановані завдання.
Коли я вдягалася та виходила з дому, вирішила запитати у мами учениці:

– А що це у ваших сусідів, дітки напівроздягнені ходять у такий холод?

Жінка важко зітхнула і мовила:

Там неблагополучна сім’я. Жінка родить ледь не кожен рік дітей. Ще й до того ж добре випиває зі своїм чоловіком. За малятами ніхто не дивиться, ходять собі, як хочуть, і не харчуються нормально. Сусіди допомагають чим можуть, то одяг дають, то їсти.

– А чому ніхто не поскаржиться у службу опіки?

– Та вже неодноразово скаржилися. Сказали, що приїдуть, але так і немає їх. Нам шкода діток, адже таким способом життя можна заробити ще переохолодження. Думаю, що у сиротинці було б їм краще. А тут ще й слухають сварки своїх батьків.

Коли я поверталася додому, заїхала у сусідній продуктовий магазин. Купила різних смаколиків та віддала тим діткам. Вони надзвичайні милі та чемні.

Як мені шкода таких дітлахів. У чому ж вони винні, що мають таке дитинство?

Реклама

Також цiкаво:

Close