«Я не хочу дітей!» – ось ця думка відвідала мою голову, коли я дізналась, що вагітна, але не все відразу.
Можна сказати, що все розпочалося з мого 18 року народження. Саме у день народження я зустріла того, ким марила день та ніч. Я втратила голову й мріяла та фантазувала тільки про наше спільне життя.
Мій «хлопець» ненадовго любився зі мною, підтверджував це словами й вчинками, але тривало це до того моменту, поки я не сказала, що я зробила тест на вагітність й отримала дві смужки.
Мій коханий зникнув, як його ніколи й не було, а я залишалась на одинці з діагнозом у «8 тижнів».
Звичайно, я зараз отримаю сотню помідорів у свій бік, але я зробила аборт. Я не могла покинути всі свої цілі та прагнення. Я не знала, як виховувати дітей та, як за ними доглядати. Тим паче, матеріально я б не змогла його чимось забезпечити.
Після цього, мені було важко морально, але я змогла закінчити навчання й побудувати успішну кар’єру. Правда, було у моєму житті одне з чим у мене були проблеми – стосунки з чоловіками. Я довго не могла навчитися знову довіряти чоловікам.
Але не пройшло й 5 років, як я знайшла гідного чоловіка та ми одружилися. Все було просто чудово, тому ми вирішили, що пора народжувати дитину.
Ми довгий час намагалися, але всі результати були даремними. Ми були повністю здоровими, а єдиним поясненням цьому, яке знайшли лікарі, був той самий аборт з дитячої дурості.
Чоловік мене не покинув після цього, хоча я боялась цього і ми почали шукати щось нове. Ми багато подорожували, дізнавалися нового, розвивалися. Можна сказати, ми скуштували життя на повну!
А зараз мені 47 рік, скоро піде 48 і я сиджу у гінекологічному кабінеті й знову чую діагноз «8 тиждень».
Вибач, дитя, схоже ти прийшов надто пізно, і так сталось, що я тебе більше не хочу.
Ця розповідь надійшла від нашої читачки. Не будьте байдужими й підтримайте її у коментарях!
