ЖИТТЯ

Завжди сумнівався в людській доброті, до того моменту, поки мій директор не виручив у складній ситуації. Юрій Анатолійович випадково почув, що у мене немає грошей на їжу дітям і мовчки забезпечив нас

Не так давно я влаштувався працювати на фірму, яка нещодавно відкрилася у нашому місті, там шукали монтажника, а я саме був без роботи. У нас з дружиною нещодавно народився другий син, вона в декреті, а я без роботи  діти від цього тільки страждали. Коли закінчилися гроші, навіть не пам’ятаю, вони просто зникли, бо щодня ми щось купували. Зауважу, що зайвого ми собі вже давно не дозволяли, все для дітей.

Так от, я був надзвичайно щасливий, коли фірма відповіла на мою вакансію, відразу пішов на співбесіду, а наступного дня мене вже прийняли на роботу. Праця не була для мене важкою, адже цим ремеслом я добре володів. Попри всі радості, щодня мене турбувало одне питання  звідки взяти гроші на їжу та дитячі речі, памперси, зокрема? Монтажником я працював тут тільки тиждень, аванс взяти ще не міг, бо навіть не встигли офіційно оформити, та й фірма нова, нещодавно відкрилися. Ця ситуація з кожним днем зводила мене з розуму, особливо тоді, коли телефонувала дружина:

“Любий, наш старший син завтра до школи має йти, а нових підручників і зошитів немає, та й молодшому треба знову суміш купляти…”

Реклама

Я вийшов на вулицю, щоб поговорити з жінкою і навіть не помітив, як Юрій Анатолійович  мій шеф стоїть поруч. Я намагався донести до дружини, що грошей немає взагалі, а вона тільки плакала в слухавку і просила зробити щось. Я без сил вимкнув телефон і декілька хвилин просто стояв, не рухаючись, а потім побачив свого директора, який сказав:

“У всіх нас бувають скрутні часи. Ти можеш мені довіритися, адже я найняв тебе на роботу тому, що ти гарний спеціаліст, і людина бачу непогана. Давай так, за твою чесну працю та довіру начальству я виписую тобі просто зараз премію, піди в бухгалтерію й отримай бонус!”.

Я намагався щось сказати, заперечити чи пояснити все директору, але він тільки похлопав мене по плечу і додав, що теж має діей. З того часу пройшло декілька місяців, зараз у моїй сім’ї все гаразд, коштів нам на все вистачає, тоді Юрій Анатолійович врятував наших дітей, за що я йому все життя буду вдячний. Зараз ми в гарних стосунках з родиною директора, наші дружини стали подругами, і я часто бачу її в гостях.

Ця ситуація навчила мене, що добро існує, ще не всі люди стали черствими та злими.

Реклама

Також цiкаво:

Close