«Збирай речі дітей і пpoвaлюйте якомога далі від мого дому!»

Я часто у свій бік чую докори про те, що не можу знайти спільну мову з родиною мого чоловіка, та навіть гірше – з рідною мамою. Але чомусь ніхто з цих «критиків» ніколи не думав, що проблема не завжди у дітях, а частіше всього у батьках, а точніше у їхньому ставленні. Якщо говорити про маму, то вона постійно повторює, що я їй зіпсувала життя, тому й у нас стосунки не «наладналися», а от чоловікові батьки відверто показують, що син їм непотрібний і люблять вони лише молодшу доньку.

Проте цю історію я хочу посвятити не собі, а своїй шкільній подрузі, з якою ми досі продовжуємо спілкуватися. Скажу чесно, що довгий час я заздрила її стосункам з мамою, бо вони здавалися мені ідеальними. Я ніколи не чула від неї образливих слів у бік доньки, вона завжди була для неї підтримкою та опорою, хоч і виховувала її та старшого сина самостійно.

А не так давно її мама почала дуже дивно поводитися. Почалось все з дивних претензії до подруги. Вона говорила про те, що дуже хоче допомогти старшому синові, а для цього їй потрібно, щоб подруга викупила у неї частину будинку. Моя однокласниця й не проти, навіть, «за», проте у матері там чимало проблем з документами на будинок, тому вони звернулися до когось, хто у цьому розбирається, й він пояснив їм, що потрібно дочекатися моменту, коли мама вийде на пенсію. Не знаю, що перевернулось у неї у голові, але вона звинуватила мою подругу в тому, що та скнара й не хоче допомагати братові, й ніяких інших причин не може існувати.

Загалом, мама геть збожеволіла й почала виганяти доньку з двома дітьми на вулицю, подруга намагалась її зупинити й пояснити, що викупить частку будинку, але пізніше, бо зараз це просто неможливо. Але мама не хотіла зупинятися і почала викидати їхні речі на вулицю, тому у подруги не залишалось інших варіантів, як покинути батьківський будинок.

storyfox.ru

Зараз вона орендує житло у друзів, бо ті їй знижку роблять, бо з її вчительською зарплатою «такого» собі не дозволиш. Жінка намагалась помиритися з мамою, але та всюди її заблокувала, а недавно ми знайшли оголошення продажу її будинку, хоч документи буди досі не готовими.

Найгіршим у цьому всьому було те, що раніше подруга мала хоча б однокімнатну квартиру, але послухалась маму й продала її, а гроші вклала у ремонт батьківського будинку (тоді ще мама обіцяла їй, що перепише на неї будинок). Зараз вона не має ні будинку, ні квартири.

От і поясніть мені «критики», як після такого вчинку спокійно спілкуватися з батьками? Вони навіть не хочуть спробувати почути своїх дітей! Не знаю навіть, як прокоментувати цю ситуацію, бо вона мене лише розчаровує.

Що ви про це думаєте?

Оцініть статтю
ZigZag
«Збирай речі дітей і пpoвaлюйте якомога далі від мого дому!»