ЖИТТЯ

Здається Павло й дoсi зi мнoю і бачить мене через свої фото

Ольга і Павло вже 40 років разом і досі живуть душа в душу. Хoч в них вже дорослий син та онуки, а вони все ще тримаються за руки, люблять гуляти ввечері вулицями їхнього села і досі з ніжністю дивляться один одному у вічі.

pinterest.dk

І все б добре, якби не постійна причина їх суперечок. Павло вже кілька років захоплюється фотографуванням. Купив собі дорогий фотоапарат і робить знімки ледь не всього, що бачить за стінами дому. Але дружина та син не розділяють його хобі. Ольга скаржиться, що в домі занадто багато фотознімків, і вони ніби тиснуть на неї. Мало того що в них вона не бачить ніякого сенсу, та ще й на них пил збирається, а очистити кожну рамочку займає багато часу. А син Максим вже давно вмовляє батьків зробити з татової кімнати для проявлення знімків дитячу кімнату для їхнього онука, який часто проводить канікули в дідуся та бабусі. Але Павло дуже впертий і спокійно стоїть на своєму.

Цього разу Максим з дружиною та синами приїхав в гості до батьків. Молода родина любила “втікати” з шумного міста до них в селище, ближче до природи та чистішого повітря. Тут можна було відпочити душею, ніби перезавантажити мозок і просто добре провести час з батьками. Хіба може бути інакше?! Тут великий двір, багато місця для ігор дітей, а також річка в кількох хвилинах від будинку.

Реклама

Але не цього разу. По приїзду вони знову стали свідками сварки через татові фотознімки.

remstroiblog.ru

– Вони на всіх стінах. Ну чому ти не хочеш їх прибрати чи хоча б частину скласти в шафи? – ледь не кричала Ольга. – Якби ж фото як фото, це ж просто безглуздя якесь! Нічого красивого… Просто марнування часу та грошей.

– Ти не розумієш, – відповідав Павло. – Це моє захоплення, частинка мене. Чому ти не можеш це прийняти?

Дістав мене з цими фотознімками! Або ти сам їх прибереш, або одного дня я їх всі просто спалю! – крикнула Ольга і вийшла з кімнати, сильно грюкнувши дверима.

І так ледь не щодня, відколи Павло придбав фотоапарат. Але одного осіннього ранку чоловіка не стало….інсульт… В Ольги була просто істерика. Максим настільки сильно злякався за неї, що одразу після похорону запропонував мамі поїхати з ним до міста – мовляв за татом не так сильно сумуватиме, бо онук буде відволікати від думок. Та і Максиму буде спокійніше, якщо мама буде поруч, не так хвилюватиметься за неї. Та Ольга, перебивши сина, заявила, що нікуди звідси не поїде: “Як же я покину все тут? Так не годиться”.

Через тиждень Максим повернувся додому до міста. Він щовечора дзвонив мамі і цікавився її самопочуттям. Максим був впевнений, що вона першим ділом прибере всі татові знімки зі стін. Але Ольга не змогла цього зробити. Після того, як син поїхав, вона почала довго вдивлятись в них, ніби шукаючи щось. Згодом в кожному знімку Ольга ніби побачила те, що, напевно, бачив Павло.

Взимку Максим приїхав до мами і привіз синів на канікули. Він був шокований від побаченого. Ольга лишила на стінах всі фотознімки. Жодного не зняла, лише деякі перевісила місцями. Навіть більше: попросила знайомого, щоб він проявив деякі знімки з плівок Павла.

– Мамо, з тобою все добре? Я думав, що більше не побачу цих знімків на стінах, – зразу ж запитав Максим.

Ольга натхненно відповіла:

– Що ти таке кажеш? Як можна їх зняти? Як взагалі можна ховати такі талановиті знімки? Крім того, через них Павло дивиться на нас. Я постійно відчуваю ніби він поруч. А ти хіба ні?!

Реклама

Також цiкаво:

Close