ЖИТТЯ

Жінка допомогла хлопчику сироті з собакою, а потім вони знову зустрілися

Ця історія сталася років п’ятнадцять тому. Марія зайшла у свій під’їзд і почула шум і голос сусіда: “Ану пішов звідси! Та ще й собаку привів! Весь під’їзд і так запаскудили!“.

Марія піднялася на поверх вище і побачила, як мужик з п’ятого поверху виганяє на мороз хлопчину зі щеням.

Не чіпай його! Він мене чекав! – збрехала вона сусідові.

Реклама

– Що ж до вас такі бомжі ходять? – зло сказав сусід і пішов у свою квартиру.

Марія відчинила двері своєї квартири й промовила до хлопчини: “Нумо, заходь! Ти що по під’їздах шастаєш? Будинку свого немає, чи що?”

youtube.com

Хлопець мовчки увійшов у квартиру, а за ним забігло маленьке цуценя.

– Сік будеш? Правда, він вчорашній. Я вдома особливо не готую.

– Хочу, спасибі велике, — зі збентеженням відповів хлопець.

Марія підігріла йому суп і посадила за стіл.

– Як тебе звати?

– Іван.

– Ну, розповідай, Ваня, що трапилося.

Я сирота. Третій рік на вулиці живу, підробляв на будівництві, але мене обдурили й не заплатили, пішов звідти. Ночувати ніде, ось і зайшов до вас погрітися в під’їзд. А тут же цей мужик зверху почав виганяти мене.

– А щеня звідки?

– А цуценя взяв з будівництва. Вони хотіли позбутися його, а я собак дуже люблю. Тим більше таких!

youtube.com

– Ти помийся давай, а я одяг твій виперу. Одягнеш речі мого сина, він зараз в армії. Переночуєш тут і я б тебе до себе взяла пожити, поки не влаштуєшся, але їду завтра сама в інше місто працювати, а квартиру змушена здати. Вже завтра люди заїдуть.

– Та що ви, спасибі й на цьому, — з вдячністю в голосі сказав юнак. Іван помився, а Марія попрала його одяг.

Вранці Марії потрібно було їхати, як навмисне, і грошей було в обріз, але дала хлопцеві скільки було. Він брати не хотів, але з її вмовлянням таки взяв, і ще Марія дала хлопцеві телефон свого знайомого юриста, щоб він проконсультував хлопця, як йому отримати безплатне житло від держави, як сироті. На тому і розпрощалися.

Пройшло багато років. Марія Миколаївна переїхала жити до Москви, ближче до сина. Одній було жити нуднувато, тому захотіла завести собі собаку. Ось вирішила по виставках всяким походити й подивитися на собак на власні очі.

youtube.com

Якраз була якась велика виставка собак. Народу було багато, все зроблено було грамотно і поділено на зони. Марія відразу ж попрямувала туди, де були великі собаки. Ходить, дивиться, як раптом чує голос: “Марія Миколаївна, це ви?”

– Так, це я. Ви мене знаєте?

– Пам’ятайте хлопця з цуценям з під’їзду, якому ви дали притулок в мороз? Так, це я!

– Нічого собі, пригадую щось. Невже це ви, Ваня?

– Точно, розумієте, я приїжджав до вас і ледь знайшов квартиру, а сусідка розповіла що ви переїхали. Я вам вдячний, ви мене тоді врятували, а ваш знайомий мені допоміг отримати квартиру, мені вдалося стати людиною спасибі вам, а тепер у мене свій розплідник по розведенню породистих собак, і я їх обожнюю! Марія Миколаївна, вибирайте будь-яке щеня! Всі породисті з великого родоводу! Просто так, в дар, на пам’ять про вашу доброту до мене!

youtube.com

Так Марія знайшла свого нового вихованця Амура, а з Ванею вона ще не раз зустрічалася на виставках.
Ось так одного зимового вечора Марія змінила життя бездомного сироти Івана. Головне не проходити повз коли людині дійсно потрібна допомога.

Реклама

Також цiкаво:

Close