Змушена йти у коледж, бо контракт батьки не потягнуть!

У наш час «вища освіта» була чимось цінним та особливим, тому що в університет могли вступити одиниці або особливо здібні, а зараз там може опинитися будь-хто, хто має мінімальні гроші на контракт, навіть, якщо ні на чому не розуміється. Таким чином, студентами стають навіть ті, хто не до кінця засвоїв шкільну програму, і яким вчителі упевнено говорили, що нічого з них не вийде.

Звісно, класно, що зараз для всіх людей відкрита можливість навчатися, тому що діти можуть пізнати щось нове та розширити свій світогляд та знання про світ, от лише не у всіх є ті знання, щоб їх розширювати, то що з такими робити?

Я досі пам’ятаю, як одна студентка на екзамені з дитячої літератури, я навчалась у педагогічному, витягнула твір «Федько Халамидник» (він й досі має вивчатися) і не могла нічого про нього сказати, ані слова. Звісно, її потім виправдали, мов вона перехвилювалась, але про це знав весь університет, бо ми були на останньому курсі й от-от мали відправитися у школи сіяти знання, а тут таке… Всі лише й обговорювали, як таку, як вона, можна до дітей пустити….

А знаєте, що сьогодні відбувається? В університети вступають навіть ті, хто не зміг подужати прочитати «Робінзон Крузо» та зовсім не знає нічого про Париж, лише можна пожартувати, що він назве його столицею Лондон, як колись було показано у комедійному «Єралаші»!.

І ось приходить такий «усвідомлений» в університет, кожного семестру платить навчальному закладу, що має можливість саме там просиджувати штани та щороку провалює одні та ті ж екзамени. А потім люди дивуються, чому навколо скільки непрофесіоналів, які нічого не можуть сказати?

А де ж візьмуться ті професіонали, коли державних місць так мало, що їх просто не вистачає на них. Що робить держава? Дає три державних місця і 30 контрактних, а там нехай сам розбираються, якщо маєте гроші, то і ваш трієчник навчатиметься, а не маєте, то й все….

Мені так образливо все це. Втомилась тримати у собі, тому що це просто забирає у наших дітей майбутнє.

Звісно, я не можу говорити так про всіх студентів, бо є дуже талановиті та розумні, але їх так мало….

От зовсім недавно я наткнулась на соціальну мережу моєї знайомої. В описі написано, що у неї аж три вищі освіти, але бачу користі особливої вони їй не дали, тому що читати написане нею – нереально. Через кожне слово помилка, як не граматична, то ще якась, пише вона рівні чотирикласника.

Одного разу я у неї наважилась запитати, мов, чому не перечитує чи комусь не дасть переглянути, щоб виправили.

– Якщо комусь таке не подобається, то хай прогортають, я ж не змушую їх читати, – відповідає вона абсолютно спокійно, у ній немає ні краплі сорому за такі помилки.

– Так у тебе ж три освіти, а одна з них – гуманітарна! Як же тебе з університету випустили?

– Ой, все це дурниці! Хто вміє користуватися інтернетом, той володіє світом.

На цьому наша розмова завершилась.

І розкажу вам ще історію моє молодої сусідки, вона лише у 8 класі навчається, дуже хороша дівчинка і до малювання у неї талант, тому і вирішила вступати після 9-го класу на дизайн.

– А чому не хочеш після 11? – запитала я, вона була відмінницею, впевнена, що на творчому конкурсі б теж набрала високий бал, тому таке рішення мене здивувало.

– Та на державне там 1-2 місця, потрапити майже нереально, а мама не зможе оплатити контракт, тому вирішили так, а потім вже, після коледжу піду працювати, а університет заочно закінчу, щоб мати чим його оплатити.

Це все говорила мені дівчинка з 8 класу, працьовитістю та таланту якої можна лише позаздрити, а вона вже розчарована у сучасних реаліях, де виграють не твої здібності та знання, а те, чи можеш ти собі щось оплатити.

Зараз навчання в університетах втратило свою престижність, кожен має вищу освіту, але толку з неї, коли пишуть навіть з помилками?

А ви що про це думаєте?