«Значна частина мого заробітку йде на оплату кімнати в батьківському домі та послуги няні, які надає колишня свекруха.» – таке відверте зізнання колишньої однокласниці мене шокувало

Недавно зустріла свою колишню однокласницю Оксану. В шкільні роки вона стильно одягалася, щодня вигадувала якусь нову зачіску. Загалом, з неї можна було картини малювати. Коли в кафе до мене підійшла офіціантка і звернулася по імені, я не відразу впізнала її.

Оксана була одягнена в простенький одяг. Від стильної зачіски залишився лише хвостик. Жінка виглядала змученою, але життєрадісною. Мені дуже хотілося поговорити з нею, але на роботі їй не дозволялося спілкуватися з клієнтами на світські теми. Тому ми обмінялися номерами телефону і домовилися зустрітися у вихідний день.

Я зателефонувала до Оксани в п’ятницю, виявилося, що у неї наступного дня був вихідний, тому ми домовилися зустрітися в парку та сумістити розмову з прогулянкою дітей.

Мене найбільше цікавило, чому вона має такий занедбаний вигляд, адже у неї заможні батьки. Чому у неї немає обручки на пальці? Я відразу зрозуміла, що подруга хоче виговоритися, тому не перебивала її розповідь.

– Після закінчення школи я закінчила інститут, – розпочала свою розповідь Оксана. – Чомусь мені ніколи не подобалися правильні хлопці, я обрала собі в чоловіки Сергія. Спочатку він був дуже уважний, але з перчинкою, як я люблю. Після одруження, а особливо після народження дитини, він почав зловживати спиртними напоями і регулярно бити мене і знущатися морально.

Я завжди була улюбленою дочкою в сім’ї і до такого ставлення була не готова. Тому дуже швидко подала на розлучення і повернулася в батьківський дім. На цьому мої випробування не закінчилися. Мої батьки впевнені, що не зобов’язані утримувати дорослу дочку. Тому я щомісяця плачу їм за кімнату, в якій ми з дочкою живемо.

Оскільки після розлучення я залишилася без копійки грошей, адже допомогу, виплачену на утримання дитини державою, чоловік відібрав ще коли ми були у шлюбі. Я не мала заробітку, а борг за кімнату зростав.

У моєї дочки вроджена вада серця, тому лікарі не радять віддавати її до дитсадка. Щоб вийти на роботу мені потрібна була няня. Колишня свекруха – хороша жінка, і дуже любить онуку. Саме до неї я звернулася за порадою, де можна знайти хорошу няню для дитини ще й за невеликі гроші. Жінка запропонувала за помірну плату свої послуги.

Я вийшла на роботу офіціанткою, оскільки спеціалісти з освітою, але без досвіду роботи, зараз нікому не цікаві. Зарплата у мене невелика. Якраз вистачає заплатити за житло, няню, купити харчі та одяг для дитини. На собі приходиться економити. Волосся стрижу самостійно, а одяг ношу той, що маю.

Колишній чоловік не дуже справно платить аліменти, тому на ті кошти я не дуже розраховую. Живемо з дочкою, як можемо. У батьківському домі у нас своя поличка в холодильнику, харчуємося виключно тим, на що я заробила.

Але не подумай, що я нарікаю на свою долю. Просто хотілося з кимось поділитися. Я дуже люблю своїх батьків. Вони, як бабуся й дідусь, іноді пестять онуку якимись смаколиками або відпочинком у розважальному центрі раз у півроку. Звичайно, дарують подарунки на свята. Я дуже вдячна їм, що прийняли нас у свій дім. Хоч і за гроші, але в рідних стінах і не з чужими людьми.

Коли Оксана закінчила свою розповідь, я навіть не знала, що їй відповісти. Особисто я не змогла б так жити, а вона викручується. У мене в сім’ї все по-іншому. Батьки завжди нам допомагали з чоловіком. Ми теж якийсь час жили зі свекрами, але ніхто не вимагав у нас грошей за житло чи догляд за дітьми.

Доки ми розмовляли, наші дівчатка потоваришували. З Оксаною ми домовилися зустрічатися, коли у неї буде час, бо я ж ніде не працюю, займаюся домом та вихованням дочки. Мені дуже хочеться допомогти Оксані, тому при нагоді поговорю з чоловіком, чи не знайдеться для неї місце в компанії, де він працює. Мені дуже хочеться, щоб подруга була щасливою та вибралася зі злиднів.