ЖИТТЯ

Знесилений малюк кричав в самотньому боксі, напевно, вже тоді відчував, що виявився нікому не потрібним…

«Боже, як же я могла забути! – хлопнула себе по голові медсестра – Добре, що зараз пригадала, а то б ще догану вхопила через цього відмовника!»  Медсестра швидко бігла коридорами до палати з малюками, де в окремому боксі лежав малюк від якого відмовилась його мама.

Малюку було всього пів року, а він вже встиг підхопити якусь інфекцію у Будинку Малюти, тому і його привезли знову до тієї самої лікарні.

Реклама

Це було перше знайомство моєї найкращої подруги з нікому не потрібними дітьми, яким вона потім вирішила допомагати. Загалом, лікарняними історіями зі мною вона ділиться рідко, але цією поділилася, щоб я могла розповісти про це у всіх соціальних мережах, що я власне і зроблю.

Реклама

За рік до цього вона працювала у післяпологовому відділенні, де молоді матусі не могли надивитися на своїх діток. Вони були оточені любов’ю, турботою та щасливою аурою. Вона любила розповідати про те щастя, яке доставляла батькам новонародженого, коли вперше вносила їхнє дитя у палату.

Новонароджені ніколи не залишались без уваги мам, що чатували біля їхніх ліжечок щохвилинно, знайомилися з їх норовливим, або ж спокійним характером та не пропускали жодної митті свого малюка.

Саме тому молода медсестра й забула про нього, бо він нікому не був потрібен, він нікому не приносив щастя. Він просто лежав у своєму боксі й намагався висмоктати останнє молоко з майже порожньої пляшечки. У нього давно були брудні підгузки та не було сил, щоб повідомити про це навколишньому світу, бо висока температура та зневоднення відчувалися все сильніше.

soveti.com.ua

Тоді моя подруга проходила повз й помітила, що хлопчик скиглить, вирішила, що він голодний та почала йому гріти молочко. Не пройшло й хвилини, як туди влетіла старша медсестра з криком: «Як мені набридли ці відмовники! Хтось не захотів аборт робити, а ти з ним тепер возися!».

Молода медсестра, яка щойно почала тут працювати не могла зрозуміти, чим маленька дитина заслуговувала такого ставлення? Чому ж не можна без криків та скандалів зробити все, що входить у твої обов’язки та подарувати хоч крихітку любові та тепла, бо ж крім тебе, поки не має кому цього робити.

Після того, як медсестра трохи заспокоїлась та спокійно продовжила виконувати свою роботу, моя подруга почала у неї розпитувати, чому вона так жорстоко поставилась до хлопчика. Такі питання знову розгнівали жінку, тому вона почала кричати на дівчину й погрозила її, що, якщо та почне розв’язувати свого поганого язика у її сторону, то у цій лікарні її працювати залишиться недовго.

Дівчина не хотіла мати проблем, але продовжила доглядати за непотрібним хлопчиком. Через місяць турботи він одужав та погарнішав (думаю, тут любов та турбота подруги зіграла своє). Про хлопчика вона розповідала всюди й кому можливо у надії знайти йому люблячу сім’ю. Так і сталось одна бездітна сім’я прийшла й почала виготовляти документи для його всиновлення.

Це історія зі справжнім щасливим кінцем, але не остання у кар’єрі моєї подруги, побажайте цьому хлопчику пізнати щастя та любові у новій родині.

Нехай кожна дитина у цьому світі зможе пізнати материнську ласку та батькову доброту.

Чи хотіли б ви продовження історії доброї медсестри?

Реклама

Також цiкаво:

Close