Зневірилася в собі та людях? Прочитайте ці 4 життєвих історії – вам покращає!

Іноді бувають ситуації, коли здається, що виходу немає, і зникає віра у власні сили та й у людей узагалі. Часто в такому випадку допомагають поради близьких або просто життєві історії – приклади інших людей.

Історія перша

«Є у мене багаті сусіди. І не відповідають вони ні одному стереотипу про багатих людей. Вони не погордливі, не жадібні та не ставляться ні до кого зверхньо. Навпаки, вони завжди привітні та готові прийти на допомогу. Вони допомагають старій бабусі, що живе в нашому під’їзді, купують продукти та ліки, регулярно заходять у гості, адже бабуся залишилася сама декілька років тому. Також вони купують корм для наших «дворових» кішок та собак, а у дворі побудували власним коштом гарну ігрову площадку для дітей. Тому вірте в людей, вони можуть виявитися набагато кращими, ніж ви думали».

Історія друга

«Після закінчення університету ми почали жити з хлопцем на квартирі. Я сама з іншого міста, але роботу знайшла. Одного разу ми посварилися з хлопцем, вирішили розійтися. Та коли я прийшла додому, мої речі були просто в під’їзді. Ночувала я на роботі, вранці це помітив бос. Шеф сказав, що я можу поки пожити в нього, доки не знайду собі квартиру. Удома в нього була його дружина. Вислуховувала вона нас з шефом якось дуже похмуро, була дуже смутна. Та дослухавши розповідь, сказала, що мій хлопець просто «наволoч» і гостинно запросила до столу. Через тиждень я вже жила в квартирі, яку мені знайшла дружина шефа. Тож дива трапляються, якщо в них вирити».

Історія третя

«Я працюю розпорядником на весіллях ось уже 10 років. За цей час я побачила багато дивовижних свят і не вірила, що мене можна чимось здивувати. Та одній багатій парі це вдалося. І не занадто пишним чи вишуканим весіллям, а гостями, яких вони на нього запросили, а саме – дітей з місцевого дитячого будинку. Вони влаштували для них справжнє свято з подарунками, та ще всі гроші, які їм подарували родичі перевели на рахунок дитячого будинку. А від дітей вони отримали 300 вітальних карток і, звичайно, щирі емоції».

Історія четверта

«Після закінчення школи я переїхала до райцентру. Не вступила на бюджет, тому пішла працювати до місцевого супермаркету касиром. Виглядала я тоді не дуже: весь час у старому спортивному костюмі або джинсах, не доглянуті нігті, волосся, ніякої косметики плюс зайва вага. До нас часто заходив чоловік середнього віку, доглянутий та, напевно, багатий. Одного разу він так пильно на мене поглянув та запитав, чому я так себе не люблю. Це змусило мене задуматись. Я почала бігати, займатися спортом удома, слідкувати за собою, купувати гарні речі та відкладати на коледж. Я багато займалася та наступного року все-таки втрапила на бюджет. А все завдяки такому простому зауваженню. Тож вірте в людей, вони можуть змінити ваше життя на краще».

Яка вам сподобалася найбільше?