ЖИТТЯ

Зовсім недавно моя подруга виходила заміж, а я була у неї за дружку і те, що я дізналась ш0кувало мене!

З Галинкою я знайома з початкової школи. У шкільні роки ми були найкращими подругами, а потім вступили в економічний інститут й майже весь час проводили разом. Оскільки ми були так довго подругами, то я встигла познайомитися зі всією її родиною, а вона у неї не маленька. Навіть пам‘ятаю її старшу на п‘ять років сестру, що, ще коли ми буди підлітками, поїхала навчатися у США. На весілля вона, на жаль, не змогла приїхати та надіслала хорошу суму коштів у подарунок, яка покриє добру частину весілля. Але зараз не про її сестру я вам хочу розповісти. З найближчих родичів у неї лише батьки.

Мені завжди подобалась її сім’я. Дядько Олег завжди був до нас добрим, грався з нами в ігри, інколи дозволяв попустувати, бо й сам таким був, часто з нами у походи ходив та на річку возив й сам все організовував. Загадом, всі діти його любили, часто він нам допомагав та захищав від злих батьків, які «забули, які самі були». Була у нього одна особливість, він був шепелявим, але ні ми, ні дорослі, ніколи на це увагу не звертали й не сміялися. Він довгий час працював лісником, а зовсім недавно, як я дізналась, вийшов на пенсію, але й там не сидить на місці, то фермерством займеться, то виробами з дерева. Загалом, таким татом тільки пишатися потрібно!

Мама Галинки, тітка Алла, теж прекрасна жінка. Вона працювала на пошті, то завжди всім все принесе, завжди допоможе, ніколи не запізниться та ще й колись, коли ще телефонів майже не мали, то всі до них бігали й нікому вони за весь цей час не відмовили! Приймали, як рідних, навіть, посеред ночі. Та й мамою вона прекрасною була, завжди допомагала своїм донькам, розуміла їх й любила сильно. Скажу чесно, що про таку маму з татом більшості наших сільських дітей залишалось лише мріяти!

Реклама

Галинка народилась, коли обом батькам будо за тридцять, у селі це досить пізній вік, тому, мабуть, вони й досі так прив’язані до неї. Постійно самі недоїдають, щоб їй щось краще дати, завжди приймають її рішення, ніколи не сперечаються. Загалом, сюсюкаються з нею до неможливості. Звісно, сама подруга знала, як сильно батьки її люблять, тому й вміла цим вдало користуватися, та й сестра її ніколи напризволяще не залишала, завжди грошей надішле, щоб та якийсь новий одяг купила чи телефон.

vecteezy.com

Ні, я не заздрю їй, як ви могли подумати. Я теж маю чудових батьків, які дали мені дорогу у життя й допомогли стати на ноги. Я їх дуже люблю і ні за що б не поміняла на якихось інших, але зараз я хочу вам розповісти щось зовсім інше.

Отже, розповім я вам про Галинкине весілля, і що саме мене так у ньому шокувало. Галинка мала одружуватися з якимось дуже інтелігентним парубком, не знаю, у якому там поколінні вони аристократи, але факт залишався фактом. От сім‘ї цього хлопчини ніяк не підходила така звичайна дівчина, як Галина, вони б хотіли для нього щось краще, але молодята любили один одного, а проти цього вже ніяк не підеш.

Довго йому довелось їх переконувати, що Галинка прекрасна дівчина з витонченими манерами, а потім просто наполягати, що якщо не вона, то більше ніхто. З часом його батьки таки здалися.
І зовсім недавно вони святкували своє весілля. Було там багато вчених, леді, розумних людей, але говорити я хочу зовсім не про це.

Не було на святкуванні батьків нареченої. Саме так, Галинка вирішила не кликати батьків на таку важливу подію у її житті. Я спочатку щиро думала, що вони запізнюються, всяке у житті трапляється, а коли зрозуміла, що місця на них немає, відкрито у неї це запитала, вона знизала плечима й відповіла: «У селі вони, я їх не запрошувала, їм тут не місце». Я просто оніміла від такої відповіді подруги. Я навіть розсміятися не могла, якби це був жарт, бо він надто невдалий, але, на жаль, моя подруга говорила правду.

Я вирішила продовжити розмову про батьків Галинки після весілля, щоб не псувати ні собі, ні їй настрій. Відчувала, що розмова буде не з легких.

Чому твої батьки не тут у такий важливий для тебе день?

⁃ Ти їм не кажи, бо я збрехала, що ми розпишемось і ніякого святкування не буде.
Розумієш, вони не рівня всім тим, хто тут є, от я їх і посоромилась, вирішила, що краще вже без них буде.

⁃ Галина! – моя злість буда на межі, тому я говорила все, що думаю. — Надіюсь, ти зараз жартуєш, бо вони живуть лише для тебе! Я ніколи й подумати не могла, що ти така жорстока та бездушна! Вони для тебе все, а ти їх соромишся?!

⁃ Та нічого ти не розумієш! У тебе наречений зі звичайної сім‘ї, а мій інтелігент! Серед таких важливих персон мене б мама з татом лише ганьбили своєю шепелявістю та сільським акцентом! Та мене ж би потім не заросили на жодне сімейне святкування! Думали, що я така сама, як і вони!

⁃ Ні, ти не така сама! Ти навіть нігтика їхнього не вартуєш! – я плюнула їй це у лице й пішла геть.

Що ви думаєте про таке ставлення до батьків?

Реклама

Також цiкаво:

Close