Все життя я займалася вокалом. Від п’яти років мати мене возила по вокальних школах. Тим самим з ранніх літ до мене причепили любов до музики. Їздила на різні заходи, виступала. З п’ятнадцяти років заробляла сама на себе.
Про кохання й не думала. По-перше, не було часу на побачення чи ще щось таке, по-друге, мій наставник сказав, що якщо я завагітнію, то кар’єрі кінець. Мене чекало прекрасне майбутнє, слава й популярність.
Але я познайомилася з молодим чоловіком. У нас швидко зав’язалися стосунки. Він запропонував переїхати до нього. Я його сильно покохала й звісно, що погодилася. Але одразу обговорила тему дітей. Оскільки вагітність не входила у мої плани, принаймні найближчі п’ять років. Мій графік був розписаний наперед: поїздки за кордон, фестивалі, виступи, невеличкі заходи тощо.
На одному із моїх концертів мені стало погано. Я подумала, що все через те, що багато працюю й організм стомлений.
Потім помітила, що у мене появилася нудота. Звернулася до свого лікаря. Записалася на огляд. А згодом ледь не втратила свідомість дізнавшись діагноз. Вагітна. Я не знала, як вчинити у ту хвилину. Але зрозуміла, що потрібно обирати між кар’єрою або сім’єю.
Чесно кажучи йти у вічний декрет й у сімейні будні зовсім не хотілося. Адже я себе занедбаю. Я не могла витратити те, до чого йшла стільки років. Хочеться досягти ще більших вершин й не зупинятися.
Я не знаю, як так сталося, що завагітніла. Оскільки ми завчасно обговорили всі нюанси. Але мій Максим захотів, мабуть, щоб я сиділа в дома та займалася домашніми справами й няньчилася з дітьми. Мене це неабияк обурило, що самостійно вирішив моє майбутнє. Але я не призналася йому, що вагітна.
Я вирішила позбавитися від цієї дитини, поки маленький термін. І коли я це зробила, то аж тоді призначалася Максиму, що була вагітна, але щоб зберегти кар’єру позбулася дитини. Він розізлився й не захотів зі мною розмовляти після цього випадку.
Мало того, розповів своїм і моїм батькам про мій вчинок. Тепер ніхто зі мною не розмовляє. Зі всіма порвала зв’язки.
Після того, як я позбулася дитини все пішло наперекір. Замовлень на концерти чи інші виступи стало менше, й платити почали зовсім мало, чоловік тим часово переїхав до своїх батьків, бо дуже образився на мене. Я залишилася самотньою, ще й з кар’єрою не щастить. А вечорами мені сниться моя дитина. Мене почали мучити докори сумління. Чи правильно я вчинила?
