Гриценко Іван

Доля невільна — Наталко, може, годі вже обманювати один одного?! — Сергій підійшов до жінки так близько

Чоловік на півставки — Чудово. Зробив дружині ляльку — і під мамину спідницю? Ні, сину, так не вийде.

**Щоденниковий запис** Стояла біля вікна у палаті міської лікарні, де лежала мама. За ширмою вона спала

На шматочних правах — Наталію Степанівно, сьогодні в Олега батьківські збори о шостій. Вам треба буде

Жіноча доля Оксану з Дмитром вважали ідеальною парою. Обоє гарні, успішні, з достатком, лише дітей у

**Старайся, дівчино** — Знаєш, дитинко, тобі доведеться дуже постаратися, щоб вписатися в нашу родину

Колись давно, у виході з метро утворився затор. На вулиці лив дощ, мов із відра. Щасливці, що мали парасольки

— Та мені байдуже! — Соломія пройшлася по кімнаті, розмахує руками. — Мамо, ну скільки можна терпіти?

Спочатку Генкові здавалося, що мати просто погладшала. Хоча якось дивно — округлилася тільки талія, а

“Кому ти така потрібна?” — Соломіє, не фотографуй мене у профіль. Не треба, — Марічка кинула