ЖИТТЯ

«Я завжди тебе кохатиму. Навіть після того, як мене не стане»

Марина прожила зі своїм чоловіком понад дванадцять років щасливого життя. Вони розуміли один одного з пів слова. Познайомилися ще у десятому класі, коли два паралельних класи поєднали в один. Чоловік одразу закохався в її посмішку. З того моменту він старався, щоб вона завжди посміхалася.

Після школи разом вступили до одного університету, а через шість років стали чоловіком та дружиною. Від весілля вони відмовились. Замість цього поїхали відпочивати до Європи. Сумно, але згодом виявилося що вони ніколи не зможуть мати дітей, тому почали жити у своє задоволення.

Однак на дванадцятий рік життя страшне горе спіткало пару. Лікарі встановили чоловікові діагноз неоперабельна пухлина мозку. Вони дали йому пів року життя. Він до останнього не говорив про це дружині, намагався приховати. Але вона все дізналася, коли він втратив свідомість під час їхньої прогулянки. Хвороба швидко з’їла чоловіка, й ось його не стало.

Реклама

Для Марини це був справжній жах. Здавалося що вона перестала жити разом з ним. декілька місяців вона нікого не хотіли чути й бачити. Щодня прокидалася, не розуміючи для чого вона це робить, готувала сніданок та йшла на роботу. Ввечері знову додому, засинала перед телевізором та зранку повторювалося все знову. Життя втратило сенс.

Того дня у Марини був день народження, але вона знала що не буде його святкувати. Щойно попивши каву вирішила відпочити. Аж раптом у двері хтось подзвонив. На порозі стояв молодий кур’єр з величезним букетом червоних троянд, які так часто вона отримувала від покійного чоловіка.

– Доброго дня розпишіться, будь ласка, це для вас.

Жінка трохи зніяковіла.

– Ви, напевно, помилилися

– Вас звати Марина?

– Так

– Квартира 149?

– Так, – знову розгублено повторила жінка.

– Тоді все вірно, це для вас, – посміхнувся хлопець та простягнув їй квіти.

Марина закрила двері та помітила що у квітах лежала невелика записка. Вона її розгорнула та почала читати. З перших слів в неї затремтіли руки. Жінка почала плакати та ледь не знепритомніла. В записці було написано:

«Коханій дружині!
Моє сонечко, я вітаю тебе з днем народження. Вибач, що я тебе залишив саму. Я завжди тебе кохатиму, навіть після смерті».

Жінка не могла зібратися з думками. Невже це чийсь злий та жорстокий жарт? На щастя на картці була написана адреса квіткового магазину. Власниця розповіла, що її чоловік замовив для неї доставлення квітів на 15 років вперед на її день народження. Їх ще тоді здивувало таке замовлення. Та він все одразу оплатив, тож вони не ставили зайвих питань. А тепер все стало зрозуміло.

Після магазину жінка поїхала на кладовище до свого чоловіка та довго сиділа, дивилися на його фотографію та плакала. Відтоді це стало традицією: кожного року, коли вона отримувала букет, то їхала до нього. Навіть смерть не змогла знищити їхнього кохання.

Реклама

Також цiкаво:

Close