Чому “хороший шлюб” засновується на самотності?

У шлюбі кожен чоловік та жінка повинні знаходити час, щоб залишитися наодинці з собою!

Чоловік і жінка одружуються або просто починають жити під одним дахом. Нарешті можна все робити разом – прокидатися, збиратися на роботу, готувати вечері, вигулювати собаку, читати, проявляти активність або валятися у вихідний в ліжку.

Але виявляється, що довго так тривати не може.  Час від часу хочеться поодинці попити чай, зайнятися домашніми справами або просто на дощ дивитися без присутності коханої половинки поруч. Деяких лякає такий новий розклад: невже пройшла любов, невже побут починає вбивати почуття, невже подружжя – це помилка?

Своє завжди ближче 

Насправді любов – це не всеціле розчинення в особистості іншої людини з втратою власної індивідуальності. Це нормально, якщо хочеться побути наодинці з собою, розійтися по різних кімнатах, а то і зовсім закритися на кухні або в спальні і почитати або пограти в улюблену комп’ютерну гру. І з друзями теж іноді хочеться побути без подружнього супроводу, і в парк сходити, і на море з’їздити. Такі бажання говорять про те, що перед вами повноцінна особистість, а не додаток до чоловіка або дружини. Чому так? Природа. Будь-яка тварина має свій особистий простір, який для інших є недоступним. Посягання на цей простір карається.

Він позначається й інші не ризикують порушувати заборону. Людина в цьому плані теж  схожа на братів наших менших. Інтимна зона повинна залишатися максимально недоторканною. Її порушення викликає у людини роздратування і агресію. Але крім цього індивідуального поля існує також приватний психічний і фізичний простір. Почуття комфорту багато в чому залежить саме від того, наскільки обидві зони є захищеними від несанкціонованого зазіхання. Так що час від часу виникає бажання побути наодинці з собою, зайнятися справами поодинці – це абсолютно природно.

І це теж моє 

Існує також ряд місць або звичок, які розцінюються людиною як частина особистого простору. Хтось любить сидіти в правому кутку дивана або на лівому кріслі, ставити чашку на кут тумбочки або класти записну книжку на підвіконня. Такі просторові «мітки» – підсвідоме прагнення до стабільності, а значить, захищеності, внутрішньої рівноваги. Психологи давно відзначили, що сучасна людина більше підвладна цим «міткам». Раніше люди жили в більш стабільній обстановці, що не переповняла інформацією і людьми. Зараз же щоденні поїздки в переповненому транспорті, інформаційні потоки і мінливість життєвого укладу змушують людину «чіплятися» за звички і місця, щоб почуття стабільності та спокою не порушувало психічного балансу.

Порушення цього балансу – сигнал тривоги для психіки. А як реагує людина на сполох? У більшості випадків агресивно, вона захищається. І ніякі почуття, традиції або доводи логіки тут не працюють. Це інстинкт, з ним не борись, він сильніше. Так що не варто дивуватися тому, що коханий або кохана мало не з люттю захищають свій пуф або місце за кухонним столом. Це всього лише прагнення зберегти особистий простір. Не варто з цим боротися або «випадково» користуватися улюбленою для близької людини тарілкою або ручкою. Інакше як виклик він цього не зрозуміє і буде боротися за свої межі.

Прийміть те, що не все у вас загальне, хоч ви і найрідніші люди в світі. Ви – друга половинка, і ви найбільше поважаєте і цінуєте в людині її особистість і прояв незалежності, які дають вам обом можливість бути разом щасливими.

Б’ють наших 

Інша справа, якщо зазіхають на ваше місце, намагаються відучити вас залишати гребінець на книжковій полиці або перекладають речі в шафці. Необхідно поговорити з людиною, пояснивши значення всього цього для вас. Спокійно розкажіть, що гарний настрій багато в чому залежить від того, наскільки ваша звична поведінка не критикується. Якщо людина виставляє свої аргументи, спробуйте знайти компромісне рішення. Раз вже чоловіку чи дружині так хочеться, щоб все в будинку лежало на своїх місцях, то на книжковій полиці можна поставити маленьку декоративну підкладку для гребінця. Вона одночасно і прикрасить поличку, і все буде в порядку і на своєму звичному місці. Приклад з гребінцем – один з безлічі варіантів того, як подружжя йдуть назустріч один одному в рішеннях збереження особистого простору.

Сигнал лиха 

У кожного є певні звички, які є також невід’ємною частиною комфорту і благополуччя цієї людини. Звичайно, в шлюбі доводиться трохи коригувати особисті пристрасті, шукати компромісне рішення. Але зовсім відмовлятися від себе або вимагати, щоб хтось пожертвував собою заради комфорту іншого – це недобре.

Бувають випадки, коли під «особистим простором» мається на увазі злісне обмеження прав і свобод іншої людини. Чоловік, що влаштовує скандал з приводу криво розвішаних рушників у ванній або дружина, істерить, бо чоловік повісив капелюх на гачок, а не сховав в гардероб. Така поведінка говорить про те, що поруч з вами або людина не цілком адекватна або у ваших відносинах криза, яка виливається в такі «розстановки речей». У подібних випадках необхідно працювати з фахівцем або приймати більш радикальні рішення – йти, розлучатися.

Наостанок зазначимо, що якщо чоловік і жінка мають достатньо особистого простору і часу для себе, то атмосфера в родині більш спокійна і радісна. Після кожного «занурення в самотність» супутники відчувають себе оновленими. Їхні стосунки набувають свіжість, адже вони встигли скучити, поки приймали ванну або каталися на велосипеді. Кожен поважає час і бажання іншого, адже його теж приймають і не зазіхають на свободу.